Прокидатися, просипатися

Прокидатися, просипатися.
Прокидатися пробудитися. Пiсля довгого зимнього сну все
прокидається, продирає заспанi очi й, озирнувшись
кругом, любує на землю (Панас Мирний). Ага… про що
я… хотiла вам розказати? озвалась актриса, немов поволi
прокидаючися з пiвсну (Леся Украïнка). Прокидалися
дуже рано ще затемна (Ю. Збанацький).
Паралельно з прокидатися словники санкцiонують вживання слова
просипатися (доконаний вид проснутися). Цей паралелiзм
вiдбитий i в мовi творiв класичноï художньоï лiтератури.
Порiвн. у Мирного в Палiйцi: Мiсто почало прокидатися: там
хвiрткою стукнуто, там вiконницею гуркотять i …Ще стала худiша,
почорнiла, видюче око налилося кровю, уночi часто жахалася чогось,
кидалася й ревла. Ранками довго не просипалася. (Можливо, в
останньому прикладi вживання слова просипатися диктується
стилiстичною метою уникнути сусiдства двох слiв з однаковим коренем:
кидатися i прокидатися). Троянцi з хмелю
просипались, скучали, що не похмелялись (I. Котляревський).
У лiтературнiй мовi останнiм часом переважає вживання в цьому
значеннi прокидатися, а не просипатися, хоч кожному з цих
слiв властивий смисловий вiдтiнок.