Привид, привiд
Привид, привiд. Привид це видiння, що його малює уява, образ чогось не
iснуючого насправдi. Чудний видиться Лiзi привид. Вiн
нагадує мужчину. Глибокий шрам перетинав йому чоло (Ю.
Яновський). Втомившись, вони [дiти] забирались на бiле камiння i
лячно зазирали звiдти у прiрву, з якоï стрiмко пiдiймався у небо
чорний привид гори i дихав синню, що не хтiла тануть на сонцi
(М. Коцюбинський). В холодних очах льодом переливається лють i
на прочан, i на жiнку, i на всi дурнi примхи, за якими стоïть
привид виродження (М. Стельмах).
якоюсь метою, причина. Привiд це подiя, що вiдбувається
безпосередньо перед iншою подiєю, розвязує ïï
появу, але не породжує ïï (Основи марксистськоï
фiлософiï). Я сiв на стiлець i замислився про те, що могло дати
привiд для нашого арешту (О. Досвiтнiй), Кустанай мiсто, i там
повно бïльшовикiв-комунiстiв. Це вони дають в усьому привiд,
вони органiзовують казахську бiдноту й середнякiв-казахiв на
боротьбу з байством (О. Донченко). Федiр ïï недовго слухав,
швидко набридало те сестрине пташине щебетання, i вiн або сам втiкав
з кiмнати, або знаходив привiд до того, щоб ïï
випровадити (Ю. Збанацький).
Чiтке розрiзнення цих слiв знаходимо у П. Дорошка. Порiвн.:
Так троє всi iз трьох бокiв iшли, шукали привiд, та Ганну жоден не зустрiв: не Ганна просто привид.
Звичайно, друкарською помилкою є неправильне написання слова привид у наведених нижче прикладах, але спричиняється воно до спотворення думки, до виникнення алогiчностi контексту. Порiвн.:
Чи привiд (треба: привид. . Ч.) се пiтьми нiчноï, Що з сонцем боротись забаг? Чи велет предвiчний заклятий Тут, ставши скалою, застряг? (I. Франко).
[Стадницький] …Коли б ви потиснули в своïй головi засiки з мелодiями i дали трiшечки мiсця практицизму, то ви б… зрозумiли, що перед нами, землевласниками, стоïть привiд (треба: привид. . Ч.) куперiвських могiкан (М. Стельмах).
