Квиток, бiлет

Квиток, бiлет. Цiслова запозиченi: бiлет з французькоï
(запозичене з латинськоï через iталiйську там означає записка
з печаткою), квиток (розписка) через ряд мов з латинськоï,
де quietus значить спокiйний, тобто той, кому дали спокiй, з ким
розквиталися.
Бiльш поширене з цих двох слiв квиток.
Документ, який засвiдчує належнiсть до органiзацiï, членство
у нiй завжди квиток, а не бiлет. Але ж партiйний квиток
iснує не для того, щоб його оберiгати своïм рибячим
мовчанням, а для того, щоб вiн тебе оберiгав вiд малодушностi,
пристосовництва, карєризму (М. Руденко).
Комсомольський квиток мiй лежить на столi, Двадцять лiт я iз ним
проходив по землi (А. Малишко).
Навпаки, грошi завжди бiлет (кредитний, казначейський,
банкiвський i т. iн.); аркушик з екзаменацiйними питаннями теж завжди
називають тiльки бiлетом, а не квитком. В 1885 роцi Орлов
запропонував виготовляти кредитнi бiлети iз шовковоï тканини
на спецiальнiй ткацькiй машинi (Знання та праця). Iспити скоро, зовсiм
скоро! От би потрапив щасливий бiлет! (О. Донченко).
У рештi випадкiв цi два слова вживаються паралельно, хоча останнiм часом
спостерiгається тяжiння до надання переваги слову квиток.
Входить кондуктор, штемпелює бiлети, я даю свiй (М.
Коцюбинський). I Софiя подалась хуткою ходою стемнiлою стежкою до
курзалу. Там вона купила швиденько бiлета, спiшилась, бо чути вже
було музику, либонь концерт вже почався (Леся Украïнка). Як зайшли
[дiвчата] у вагон, збились, несмiливi, i стояли в проходi. У кожноï
в пучцi квиток (А. Головко).
Слово квиток у сучаснiй мовi закрiпилося: театральний квиток,
хоча в театрi є посада бiлетера; залiзничний квиток,
хоча каси по продажу проïзних квиткiв називаються бiлетнi.
Це є ще одним свiдченням того, що мова постiйно зазнає
змiн.