Адресант, адресат

Адресант, адресат. Адресант особа, яка а д р є с у є комусь
поштове вiдправлення. Наприклад: Здивований, вiн починає читати
адресу. Якась нiсенiтниця: прiзвище адресата Франко, прiзвище адресанта
так само Фран- ко (П. Колесник). Iнколи слово адресант плутають iз
словом адресат. Адресат —особа,- якiй адресують поштове
вiдправлення, до якоï звертаються. Наприклад: Багатотисячний читач
культурний, доброзичливий в тим постiйним адресатом, до якого ми
звертаємось кожним своïм твором (з газ.). В шiстдесят п'ять
рiзних мiст свiту линули короткi радiохвилi, але скрiзь мали вони знайти
одного адресата iнститут переливання кровi (Ю. Смо- лич). Пiдпису я не
поставив. Поклав лист у конверт, написав адресу i вирiшив вручити
адресатовi в кiнцi першоï змiни (Ю. Збанацький). Нiхто не сповiщав
про те, що на Неву прибула поштарка, але тiєï ж хвилини в
невеликому салонi з'явилися найбiльш нетерпеливi адресати (С.
Журахович). Анонiмка, чорна й люта, Як гадюка приповзла. I не просто,
щоб до хати, Де мов скрипить перо, Мав iншi адресати, Заповзла на
партбюро (А. Малишко).