Якiснi прикметники
Якiснi прикметники виражають ознаки предметiв безпосе- редньо своïм лексичним значенням: жовтий цвiт, бадьора пiсня, гiркий перець, хоробрий воïн, далека путь, глухий тупiт, приємний вигляд. Нинi якiснi прикметники сприймаються як непохiднi слова, хоч у минулому вони були пов'язанi з назвами предметiв, а отже, виражали ознаку вiдносну через предмет. Так, корiнь слова бiлий (бЪ-л-ъ) у давнину означав свiтло, прозорiсть, а прикметник пишний походить вiд iменника пыхъ зi значен- ням дихання, пихкання. Безпосередньо виявленi ознаки предмета сприймаються орга- нами чуття людини. В сучаснiй украïнськiй лiтературнiй мовi якiснi прикметники утворюють тематичнi групи, виражаючи:
1) ознаки кольору, розмiру, ваги i зовнiшнiх особливостей предмета, що
сприймаються органом зору: чорний, ясний, ве- ликий, широкий,
важкий, косий, круглий;
2) ознаки предметiв за смаковими якостями i властивостя- ми, що
сприймаються органом смаку: кислий, гiркий, смачний та iн.;
3) ознаки предметiв за фiзичними властивостями, що спри- ймаються
органами дотику, слуху, нюху: холодний, теплий, твердий, дзвiнкий,
пахучий;
4) фiзичнi якостi людини та iнших iстот: здоровий, худий, меткий,
слiпий, лисий, стрункий;
5) психiчнi властивостi, особливостi характеру та iншi озна- ки людини:
сердитий, лагiдний, сумний, добрий, розумний, рiшучий, настирливий,
тихий. Якiснi прикметники мають лексико-граматичнi особливостi, що
вiдрiзняють ïх вiд iнших розрядiв.
6. Найiстотнiшою граматичною ознакою якiсних прикмет- никiв є
ïх здатнiсть творити форми ступенiв порiвняння. Якiснi
172прикметники передають ознаки, якi в рiзних предметах вияв-
ляються неоднаковою мiрою. Вияв iнтенсивностi ознаки вира-
жається в якiсних прикметниках граматичними формами ви- щого й
найвищого ступенiв порiвняння i лексико-словотворчи- ми засобами: у
похiдних прикметниках iз суфiксами емоцiйноï оцiнки (бiлий
бiленький, бiлiсiнький, бiлуватий; кислий кислуватий, кисленький,
кислющий). Iнтенсивнiсть ознаки може виражатися синтаксично
приєднанням до якiсного прикметника кiлькiсно-означаль- ного
прислiвника, наприклад: трохи ледачий, недостат- ньо рухливий, дуже
радий, надзвичайно вдалий, надто гордий.
7. Характерною властивiстю якiсних прикметникiв є також здатнiсть
ïх вступати в антонiмiчнi вiдношення {веселий сумний, гарячий
холодний, гострий тупий, багатий бiдний).
8. Вiд якiсних прикметникiв можна творити iменники з аб- страктним
значенням {смiливий смiливiсть, злий злiсть, добрий доброта, синiй
синява, широкий широчiнь), а також якiсно-означальнi прислiвники iз
суфiксом -о чи -є {со- лодкий солодко, кмiтливий кмiтливо,
гарячий гаря- че, терплячий терпляче).
9. Невелика група якiсних прикметникiв може мати корот- ку форму,
наприклад: зелений зелен, ясний ясен, вартий варт, дрiбний дрiбен,
радий рад, повний повен, пев- ний певен. Однак деякi прикметники
можуть не мати всiх цих особли- востей. Так, не всi якiснi
прикметники можуть творити ступенi порiвняння (наприклад: мертвий,
нiмий); вiд частини якiсних прикметникiв не утворюються iменники з
абстрактним зна- ченням (зубатий, бурий, карий та iн.); тiльки деякi
якiснi прикметники мають коротку форму. Вiдноснi i присвiйнi
прикметники не мають жодноï з назва- них властивостей, оскiльки
вони виражають ознаки предметiв опосередковано через iншi предмети.
