41. Способи творення прислiвникiв
Прислiвники сформувалися i формуються нинi на основi iнших частин мови.
Основним способом творення ïх вiддавна є а д в е р б i а л i
з а ц i я . В сучаснiй украïнськiй мовi вико- ристовуються також
афiксальнi способи словотвору. А д в е р б i а л i з а ц i я (вiд лат.
adverbium прислiвник) є рiзновидом морфологiчно-синтаксичного
словотвору, який по- лягає у переходi в прислiвники слiв i
словоформ з iнших частин мови: iменникiв, прикметникiв, числiвникiв,
займенникiв, iнодi дiєслiв. Найдавнiшi в украïнськiй мовi
прислiвники займенниково- го походження, що утворилися поєднанням
двох давнiх за- йменникiв: тут (ту-тъ), там (та-мъ), займенника з част-
кою, яка перейшла до розряду суфiксiв: коли (къ-ли). Пiзнiше на основi
ïх утворилися похiднi прислiвники способом при- єднання
часток: куди нiкуди, абикуди, будь-куди, куди- небудь; коли нiколи,
деколи, коли-небудь, будь-коли; де будь-де, нiде, хтозна-де; як нiяк,
абияк, як-небудь, хтозна-як. Прислiвники, похiднi вiд iменникiв,
зберегли такi основнi типи: а) вiд орудного вiдмiнка однини-;-бiгом,
гуртом, кругом, жив- цем, миттю, ходорем, узбiччям; б) вiд орудного
вiдмiнка мно- жини: годинами, днями, мiсяцями; в) вiд родового вiдмiнка
однини з прийменником, часткою: здому, згори, знизу, додо- лу, догори,
доволi; г) вiд знахiдного вiдмiнка однини з при- йменником: угору, вниз,
уплав; д) вiд мiсцевого вiдмiнка одни- ни i множини з прийменником:
угорi, вночi, нарiвнi. Прислiвники прикметникового походження утворилися
на ос- новi форм називного вiдмiнка нечленних (короткоï форми) при-
кметникiв, ïх суфiкси -о, -є iсторично є флексiями
називного вiдмiнка однини якiсних прикметникiв середнього роду нечлен-
ноï форми: високо, ясно, байдуже. За зразком цього словотвiр- ного
типу в сучаснiй украïнськiй мовi творяться суфiксальним способом
якiсно-означальнi прислiвники на -о, -є. Iншi типи
вiдприкметникових утворень такi: а) вiд родового вiдмiнка давньо- го
нечленного прикметника з прийменником: звисока, зблизька, знову,
вiддавна; б) вiд знахiдного вiдмiнка нечленного прикмет- 66пика з
прийменником: востаннє, вручну, нашвидку; в) вiд мiсце- IIОГО
(давального) вiдмiнка вiдносних та якiсних прикметникiв з прийменником
по: по-мiському, по-розумному. Кiлькiсно обмеженi прислiвники
числiвникового походжен- ня. Адвербiалiзацiï зазнали: а) форми
збiрних числiвникiв зна- хiдного вiдмiнка однини з прийменниками в, на:
вдвоє, втроє, вчетверо, надвоє, натроє; б) форми
знахiдного вiдмiнка по- рядкових числiвникiв з прийменником в: вперше
{уперше), друге {удруге), вдесяте {удесяте). До прислiвникiв
дiєслiвного походження належать слова iз суфiксами -ки {мовчки,
пошепки), -ма, -ома {ридма, сидь- ма, жартома) та деякi
дiєприслiвникового походження {не- перестаючи, жартуючи). Складнi
прислiвники утворилися завдяки зрощенню слово- форм {вiч-на-вiч, плiч-о-
плiч). Адвербiалiзацiя одне з багатьох джерел поповнення кла- су
прислiвникiв i в наш час. В одних словах цей процес уже
завершується, в iнших вiдбулися лише частковi змiни, як, на-
приклад: без краю, без угаву, в далеч, в далечiнь (пор.: вда- линi,
вдалину), в цiлому, в основному, до вподоби, до зарiзу, н розгону, на
ходу, на добранiч, на зло (пор.: зозла), на свiтанку, на скаку та iн. У
сучаснiй украïнськiй мовi продуктивнi такi типи афiксаль- ного
словотвору: 1) суфiксальнi: а) вiд основ якiсних прикмет- никiв за
допомогою суфiксiв -о, -є: близько, далеко, жадiб- но, зверхньо,
ретельно, уважно, хапливо, чесно, явно, во- роже, разюче; б) вiд
прислiвникових основ за допомогою суфiксiв -еньк-о, -есеньк-о, -iсiньк-
о, -юсiньк-о: гладень- ко, уважненько, пильнесенько, милiсiнько,
тонюсiнько;
2) суфiксально-префiксальнi: вiд iменних основ за допомогою одночасного
приєднання префiкса по- та суфiкса -ому або -ськи {-зьки, -
цьки), -й: по-материному {по-материнсько- му, по-материнськи), по-
боягузьки, по-юнацькому {по- юнацьки), по-вовчому {по-вовчи).