КГБ: Київська міська бібліотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/41_sposobi_tvorenna_prislivnikiv.dhtml 41. Способи творення прислIвникIв orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18699 Прислiвники сформувалися i формуються нинi на основi iнших частин мови. Основним способом творення ïх вiддавна є а д в е р б i а л i з а ц i я . В сучаснiй украïнськiй мовi вико- ристовуються також афiксальнi способи словотвору. А д в е р б i а л i з а ц i я (вiд лат. adverbium прислiвник) є рiзновидом морфологiчно-синтаксичного словотвору, який по- лягає у переходi в прислiвники слiв i словоформ з iнших частин мови: iменникiв, прикметникiв, числiвникiв, займенникiв, iнодi дiєслiв. Найдавнiшi в украïнськiй мовi прислiвники займенниково- го походження, що утворилися поєднанням двох давнiх за- йменникiв: тут (ту-тъ), там (та-мъ), займенника з част- кою, яка перейшла до розряду суфiксiв: коли (къ-ли). Пiзнiше на основi ïх утворилися похiднi прислiвники способом при- єднання часток: куди нiкуди, абикуди, будь-куди, куди- небудь; коли нiколи, деколи, коли-небудь, будь-коли; де будь-де, нiде, хтозна-де; як нiяк, абияк, як-небудь, хтозна-як. Прислiвники, похiднi вiд iменникiв, зберегли такi основнi типи: а) вiд орудного вiдмiнка однини-;-бiгом, гуртом, кругом, жив- цем, миттю, ходорем, узбiччям; б) вiд орудного вiдмiнка мно- жини: годинами, днями, мiсяцями; в) вiд родового вiдмiнка однини з прийменником, часткою: здому, згори, знизу, додо- лу, догори, доволi; г) вiд знахiдного вiдмiнка однини з при- йменником: угору, вниз, уплав; д) вiд мiсцевого вiдмiнка одни- ни i множини з прийменником: угорi, вночi, нарiвнi. Прислiвники прикметникового походження утворилися на ос- новi форм називного вiдмiнка нечленних (короткоï форми) при- кметникiв, ïх суфiкси -о, -є iсторично є флексiями називного вiдмiнка однини якiсних прикметникiв середнього роду нечлен- ноï форми: високо, ясно, байдуже. За зразком цього словотвiр- ного типу в сучаснiй украïнськiй мовi творяться суфiксальним способом якiсно-означальнi прислiвники на -о, -є. Iншi типи вiдприкметникових утворень такi: а) вiд родового вiдмiнка давньо- го нечленного прикметника з прийменником: звисока, зблизька, знову, вiддавна; б) вiд знахiдного вiдмiнка нечленного прикмет- 66пика з прийменником: востаннє, вручну, нашвидку; в) вiд мiсце- IIОГО (давального) вiдмiнка вiдносних та якiсних прикметникiв з прийменником по: по-мiському, по-розумному. Кiлькiсно обмеженi прислiвники числiвникового походжен- ня. Адвербiалiзацiï зазнали: а) форми збiрних числiвникiв зна- хiдного вiдмiнка однини з прийменниками в, на: вдвоє, втроє, вчетверо, надвоє, натроє; б) форми знахiдного вiдмiнка по- рядкових числiвникiв з прийменником в: вперше {уперше), друге {удруге), вдесяте {удесяте). До прислiвникiв дiєслiвного походження належать слова iз суфiксами -ки {мовчки, пошепки), -ма, -ома {ридма, сидь- ма, жартома) та деякi дiєприслiвникового походження {не- перестаючи, жартуючи). Складнi прислiвники утворилися завдяки зрощенню слово- форм {вiч-на-вiч, плiч-о- плiч). Адвербiалiзацiя одне з багатьох джерел поповнення кла- су прислiвникiв i в наш час. В одних словах цей процес уже завершується, в iнших вiдбулися лише частковi змiни, як, на- приклад: без краю, без угаву, в далеч, в далечiнь (пор.: вда- линi, вдалину), в цiлому, в основному, до вподоби, до зарiзу, н розгону, на ходу, на добранiч, на зло (пор.: зозла), на свiтанку, на скаку та iн. У сучаснiй украïнськiй мовi продуктивнi такi типи афiксаль- ного словотвору: 1) суфiксальнi: а) вiд основ якiсних прикмет- никiв за допомогою суфiксiв -о, -є: близько, далеко, жадiб- но, зверхньо, ретельно, уважно, хапливо, чесно, явно, во- роже, разюче; б) вiд прислiвникових основ за допомогою суфiксiв -еньк-о, -есеньк-о, -iсiньк- о, -юсiньк-о: гладень- ко, уважненько, пильнесенько, милiсiнько, тонюсiнько; 2) суфiксально-префiксальнi: вiд iменних основ за допомогою одночасного приєднання префiкса по- та суфiкса -ому або -ськи {-зьки, - цьки), -й: по-материному {по-материнсько- му, по-материнськи), по- боягузьки, по-юнацькому {по- юнацьки), по-вовчому {по-вовчи). URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/41_sposobi_tvorenna_prislivnikiv.dhtml