12. Поняття твiрноï основи

Основна одиниця словотворення не корiнь (спiльна частина спорiднених слiв), а частина слова, слово або словосполучення, що мотивує значення похiдного слова, є його словотворчою базою. Т в i р н о ю ( с л о в о т в i р н о ю ) основою називають частину слова (слово чи частину слiв словосполучення), вiд якоï твориться похiдне. Наприклад, у дiєсловi заземлити твiрною стала основа iменникового слова земля (земл-), мо- дифiкована за допомогою словотворчих афiксiв: суфiкса -и-, який разом iз суфiксом -ти оформляє похiдне слово як дiєслiвне, i префiкса за-, який виражає словотвiрне значення. У словi заземлення твiрною виступає вже дiєслiвна основа заземл- (и-ти), а словотвiрне значення виражає iменниковий суфiкс -енн-. Твiрна основа є спiльною частиною двох слiв первинно- го i похiдного, адже вона завжди виконує для похiдного роль мотиватора. Мотивацiйнi вiдношення похiдностi зумовлюють- ся тими прирощеннями, модифiкацiєю, яких зазнає основа. На- приклад, у словах рiчний, рiчниця, роковини той самий корiнь рiк-, але твiрною основою вiн став лише для слова рiчний, два 22iнших мотивуються iнакше: рiчниця вiд рiчний (рiчн + иц + я), а роковини вiд роковий {роков + ин- и). Мотивацiйнi вiдношення мiж словами завжди встановлюються попарно, хоч у процесах словотворення твiрна основа може виступати як у ланцюговому, так i в радiальному зв'язках. Порiвняйте:
      1) при поступовому ланцюговому зв'язку слiв твiрна основа
      ускладнюється поступово, утворюючи кiлька ступенiв: лiс >
      лiсовий > лiсовик > лiсовичка; лiс лiсок > лiсочок; лiс
      > лiсний > лiсник > лiсничиха;
      2) при радiальному зв'язку похiдних слiв твiрна основа мо- тивує
      кiлька похiдних: Твiрна основа може не повнiстю входити до похiдного
      сло- ва. Це спостерiгається при нульовiй суфiксацiï, коли
      дiєслiвна основа в похiдному iменнику скорочується за
      рахунок суфiкса (перепис-а-ти — перепис, засiв-а-ти засiв); у
      складних словах, значення яких моделюється словосполученням
      {тру- довий день трудодень, чесати хмари хмарочос), та в
      абревiатурах вiд часткового або буквеного чи звукового усi- чення
      слiв {начальник дивiзiï начдив; командний пункт КП {ка-ne);
      Органiзацiя Об'єднаних Нацiй ООН). Поняття твiрна основа
      використовується щодо похiдних афiксальних слiв. Стосовно
      слiв, утворених неморфологiчними способами, цей термiн може бути
      використаний умовно, оскiль- ки для словотвiрного аналiзу важливим
      є з'ясування мотива- цiï: у разi переходу слiв з
      однiєï частини мови в iншу, при зрощеннi двох слiв в
      одне, розщепленнi багатозначного слова та виникненнi омонiмiв. Базою
      творення слiв усiх частин мови, що активно попов- нюються
      новоутвореннями в нашi днi, виступають наявнi в украïнськiй
      мовi слова. Однак потенцiйна здатнiсть слугува- ти базою для
      словотворення в рiзних частинах мови неодна- кова. Iменниковi основи
      є словотворчою базою для iмен- никiв {вишня вишняк),
      прикметникiв {учитель учи-тельський), дiєслiв {весло
      веслувати), прислiвникiв (мить миттю). Вiд дiєслiвних основ
      творяться похiднi дiєслова (свiтити просвiтити), iменники
      (нагородити нагорода, нагороджувати нагородження), прикметники
      (тремтiти тремтливий), прислiвники (присiдати на- вприсядки).
      Прикметниковi основи можуть бути базою для утворення прикметникiв
      здебiльшого з модифiкованим значен- ням здрiбнiлостi, пестливостi,
      збiльшеностi тощо (червоний червоненький, червонiсiнький);
      дiєслiв (старий старiти); прислiвникiв (старуватий старувато),
      iменникiв (новий новина). Трансформування основ рiзних частин мови
      до слiв iнших частин мови здiйснюється за допомогою суфiксiв
      як словотворчих засобiв, що мають неоднакову здатнiсть включа- тися
      в мiжкатегорiйну словотвiрну похiднiсть.