КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/12_ponatta_tvirnoi_osnovi.dhtml 12. Поняття твIрноÏ основи orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18640 Основна одиниця словотворення не корiнь (спiльна частина спорiднених слiв), а частина слова, слово або словосполучення, що мотивує значення похiдного слова, є його словотворчою базою. Т в i р н о ю ( с л о в о т в i р н о ю ) основою називають частину слова (слово чи частину слiв словосполучення), вiд якоï твориться похiдне. Наприклад, у дiєсловi заземлити твiрною стала основа iменникового слова земля (земл-), мо- дифiкована за допомогою словотворчих афiксiв: суфiкса -и-, який разом iз суфiксом -ти оформляє похiдне слово як дiєслiвне, i префiкса за-, який виражає словотвiрне значення. У словi заземлення твiрною виступає вже дiєслiвна основа заземл- (и-ти), а словотвiрне значення виражає iменниковий суфiкс -енн-. Твiрна основа є спiльною частиною двох слiв первинно- го i похiдного, адже вона завжди виконує для похiдного роль мотиватора. Мотивацiйнi вiдношення похiдностi зумовлюють- ся тими прирощеннями, модифiкацiєю, яких зазнає основа. На- приклад, у словах рiчний, рiчниця, роковини той самий корiнь рiк-, але твiрною основою вiн став лише для слова рiчний, два 22iнших мотивуються iнакше: рiчниця вiд рiчний (рiчн + иц + я), а роковини вiд роковий {роков + ин- и). Мотивацiйнi вiдношення мiж словами завжди встановлюються попарно, хоч у процесах словотворення твiрна основа може виступати як у ланцюговому, так i в радiальному зв'язках. Порiвняйте: 1) при поступовому ланцюговому зв'язку слiв твiрна основа ускладнюється поступово, утворюючи кiлька ступенiв: лiс > лiсовий > лiсовик > лiсовичка; лiс лiсок > лiсочок; лiс > лiсний > лiсник > лiсничиха; 2) при радiальному зв'язку похiдних слiв твiрна основа мо- тивує кiлька похiдних: Твiрна основа може не повнiстю входити до похiдного сло- ва. Це спостерiгається при нульовiй суфiксацiï, коли дiєслiвна основа в похiдному iменнику скорочується за рахунок суфiкса (перепис-а-ти — перепис, засiв-а-ти засiв); у складних словах, значення яких моделюється словосполученням {тру- довий день трудодень, чесати хмари хмарочос), та в абревiатурах вiд часткового або буквеного чи звукового усi- чення слiв {начальник дивiзiï начдив; командний пункт КП {ка-ne); Органiзацiя Об'єднаних Нацiй ООН). Поняття твiрна основа використовується щодо похiдних афiксальних слiв. Стосовно слiв, утворених неморфологiчними способами, цей термiн може бути використаний умовно, оскiль- ки для словотвiрного аналiзу важливим є з'ясування мотива- цiï: у разi переходу слiв з однiєï частини мови в iншу, при зрощеннi двох слiв в одне, розщепленнi багатозначного слова та виникненнi омонiмiв. Базою творення слiв усiх частин мови, що активно попов- нюються новоутвореннями в нашi днi, виступають наявнi в украïнськiй мовi слова. Однак потенцiйна здатнiсть слугува- ти базою для словотворення в рiзних частинах мови неодна- кова. Iменниковi основи є словотворчою базою для iмен- никiв {вишня вишняк), прикметникiв {учитель учи-тельський), дiєслiв {весло веслувати), прислiвникiв (мить миттю). Вiд дiєслiвних основ творяться похiднi дiєслова (свiтити просвiтити), iменники (нагородити нагорода, нагороджувати нагородження), прикметники (тремтiти тремтливий), прислiвники (присiдати на- вприсядки). Прикметниковi основи можуть бути базою для утворення прикметникiв здебiльшого з модифiкованим значен- ням здрiбнiлостi, пестливостi, збiльшеностi тощо (червоний червоненький, червонiсiнький); дiєслiв (старий старiти); прислiвникiв (старуватий старувато), iменникiв (новий новина). Трансформування основ рiзних частин мови до слiв iнших частин мови здiйснюється за допомогою суфiксiв як словотворчих засобiв, що мають неоднакову здатнiсть включа- тися в мiжкатегорiйну словотвiрну похiднiсть. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/12_ponatta_tvirnoi_osnovi.dhtml