120. Розряди вигукiв. Звуконаслiдувальнi слова

Розрiзняють три розряди вигукiв:
      1. Вигуки, що виражають емоцiï: страх, невдоволення, iронiю, подив
      тощо: о, ой, ох, ай, ех, тьху, овва та iн. Наприклад: Ох, i щука ж
      була! Ех, i щука… (Ст.); Ух ти! Як зуби 276вишкiрив (Ст.); Ой,
      рятуйте, задавить супоня (К.-Кар.); [ Р у с а л к а ] : Овва! А
      батько мiй ïх всiх потопить (Л. У.).
      2. Вигуки, що виражають волевиявлення, спонукання до дiï: агей,
      гей, гов, агов, на, нате, стоп, марш, тпру, цабе. Наприклад: Та
      цитьте, чортовi сороки! Юпiтер грiзно закричав (Котл.); Агов! Чи
      чуєш? Щось трiщить у лiсi! (Фр.); Марш менi зараз малину
      рвати! (Коц.). Ану, стоп! Вiталiй нахилився, торкнув його за плече
      (Гонч.).
      3. Вигуки, що виражають етикет вiтання, подяку, побажан- ня, вибачення
      тощо: добрий день (добридень), доброго ран- ку, на добранiч,
      прощайте, дай Боже, Боже поможи, на здоров'я, спасибi, хай йому
      грець. Наприклад: Добрий вечiр, люди добрi (Коц.); ( С т а р ш и н а
      ] А нехай ïй бiс, тiй Парасцi (К.-Кар.). До вигукiв належать i
      звуконаслiдувальнi слова: гав-гав, кахи-кахи, ку-ку-рi-ку, тьох-
      тьох, кап-кап. Наприклад: Кахи! Кожум'яка жахнувся, а дванадцять кож
      тiльки трiсь, трiсь! (Нар. тв.); Що рибка смик то серце тьох!
      Серденько щось Рибалочцi вiщує (Г.-Арт.); А з степу, з да-
      лини, як вiдгук: Му-у! (Гол.). У реченнi пiсля вигукiв першоï
      групи ставиться кома, а при пiдвищенiй iнтонацiï знак оклику;
      всерединi речення вигук видiляється комами з обох бокiв: Ту
      смертну дорогу багрову йому не забути, о, нi! (Сос). Вигукового
      значення можуть набувати самостiйнi слова: Ой лихо! Пожежа!; Здоров,
      друже!