Теперiшнiй час

Теперiшнiй час означає дiю, яка вiдбувається в момент мов-
лення або збiгається з моментом повiдомлення про неï. На-
приклад: Виходить сонце, i зiрки роси поволi гаснуть в бiлих хмарах
цвiту (М. В.). Дiєслова в теперiшньому часi виражають: а) дiю, що
збiгається з моментом мовлення про неï: Я пишу тобi знову,
друже мiй (Рил.); б) дiю тривалу або постiйну: Споконвiку Прометея там
орел карає, що день божий довбе ребра й серце розби- ває (Т.
Ш.); в) дiю, що є властивiстю iстоти або предмета: Весною в селi
встають рано (Гр. Тют.); Земля обертаєть- ся навколо
своєï осi. Перше значення теперiшнього часу позначають
термiном т е п е р i ш н i й а к т у а л ь н и й , що реалiзує конкретно-
ситуативний вияв дiï у момент повiдомлення про неï. Значення
тривалого або постiйного часу називають т є - п е р i ш н i м н е
а к т у а л ь н и м часом, що передає харак- теристики певних
постiйних станiв iстот i речей або перебiг дiй i процесiв як данiсть,
аксiоматичну iстину, закономiрнiсть на основi наукових узагальнень,
власного досвiду чи традицiй- ноï усталеностi в народi. Теперiшнiй
неактуальний час влас- тивий науковому стилевi, народним прислiв'ям,
активно вико- ристовується в описах народних звичаïв, у
рiзних довiдниках, iнструкцiях тощо. Наприклад: Риба дихає
зябрами; Дуби ростуть поволi, неквапливо (Рил.); Вночi трiщить, а вдень
плющить (Нар. тв.); На Святий Вечiр батько набирає в чисту миску
по ложцi всiх свят-вечiрнiх страв… (Вороп.); 238У нас криги
розбиває блакитноокий березень (Ст.); / в епi- центрi логiки i
стресу… цiнує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавнi
стереже (Кост.). Форми теперiшнього часу мають значення недоконаного
виду. Вони творяться вiд основи дiєслiв недоконаного виду за зраз-
ком першоï особовоï парадигми. У цих формах виражається
значення способу (дiйсного), часу, особи i числа. Наприклад: ходжу,
ходиш, ходить, ходимо, ходите, ходять.