105. Дiєприслiвник
Д i є п р и с л i в н и к це незмiнювана дiєслiвна фор- ма,
яка, вказуючи на додаткову дiю, пояснює в реченнi основне дiєслово-
присудок. Наприклад: Брати, пригина- ючись, входять до хати (Ст.).
Дiєприслiвник завжди пов'язується з тим самим iменником, що
й основне дiєслово, але, виражаючи додаткову дiю (або до- даткову
динамiчну ознаку предмета), виступає в реченнi об- ставиною часу,
причини, мети або способу дiï. Наприклад: Хло- пець, увiйшовши,
привiтався ( к о л и?); Захворiвши, Ма- ринка пропустила заняття ( ч о м
у?); Силкуючись не обмовитись, дiвчинка закушує губу (з я к о ю м
е т о ю?); Пiдстрибуючи на вибоïнах, машина мчить далi (я к?). За
синтаксичною роллю в реченнi i морфологiчною озна- кою незмiнностi
дiєприслiвники зближуються з прислiвника- ми.
Дiєприслiвники, як i прислiвники, виступають у реченнi
обставинами. Дiєприслiвники мають значення виду i часу.
Дiєприслiвники недоконаного виду творяться вiд основи тепе-
рiшнього часу за допомогою суфiксiв -учи (-ючи) вiд дiєслiв
першоï дiєвiдмiни i -ачи (-ячи) вiд дiєслiв другоï
дiєвiдмiни: 251вед(уть) ведучи, мел(ють) мелючи, стеж(ать)
стежачи, ход(ять) ходячи. Дiєприслiвники теперiшнього часу
виражають додаткову дiю, яка збiгається з основною в теперiшньому
або минулому часi. Пор., наприклад: Раз у раз Черниш зупинявся
перепочити, тримаючись за скелю руками i ногами (Гонч.); Гуляє
мiстом одчайдушна хуга, висвистуючи, дико кричучи (Баж.).
Дiєприслiвник може також виражати додаткову дiю, що
збiгається з дiєю майбутнього часу. Наприклад: Конспектуючи
лiтературу, будемо видiляти основнi положення. Дiєприслiвники
минулого часу творяться вiд основи iнфiнiтива дiєслiв доконаного i
недоконаного виду за допомогою суфiксiв -ши i -вши (якщо основа
закiнчується на голосний), напри- клад: бiг(ти) бiгши, вез(ти)
вiзши, взува(ти) взу- вавши, взу(ти) взувши, вiдда(ти) вiддавши.
Дiєприслiвники минулого часу виражають додаткову дiю, що
передує основнiй або збiгається з нею, чи наступну дiю, що
вiдбувається пiсля основноï. Пор.: Рибка, почувши волю, зав-
мерла, пiднявши плавники пiд самий верх води, i зникла в глибинi (Ст.)
Стоïть на вартi над розливом стихiï юнак, приклавши бiнокль до
очей (Гонч.); Швидко вийшов, зачи- нивши за собою дверi.
Дiєприслiвники можуть пов'язуватися з дiєслiвними форма- ми
наказового способу, вжитими в узагальнено-особовому зна- ченнi або
стосовно конкретноï особи, а також iз формою iнфiнiти- ва. У таких
зв'язках виражається одночаснiсть дiй або додат- кова дiя
передує основнiй. Наприклад: Не спитавши броду, не лiзь у воду
(Нар. тв.); Хлопцi, шепотить Кiндрат Калистратович, один стрибай тут i,
пригнувшись, до рiчки. Другий iзстрибуй трохи далi (О. В.); Виконуючи
стрибки вгору, треба стежити за правильним диханням; Заснути б, не
роздумуючи. Окремi дiєприслiвники можуть втрачати ознаку
дiєслова (здатнiсть пiдпорядковувати собi залежнi слова) i
набувати значення прислiвникiв. Найчастiше переходять у прислiвники
(адвербiалiзуються) дiєприслiвники недоконаного виду теперiшнього
часу. Напри- клад: Радiли люди встаючи (Т. Ш.); …Вiн не кликав i
не стогнав, вiн умирав стоячи. (Ян.).
