105. Дiєприслiвник

Д i є п р и с л i в н и к це незмiнювана дiєслiвна фор- ма, яка, вказуючи на додаткову дiю, пояснює в реченнi основне дiєслово- присудок. Наприклад: Брати, пригина- ючись, входять до хати (Ст.). Дiєприслiвник завжди пов'язується з тим самим iменником, що й основне дiєслово, але, виражаючи додаткову дiю (або до- даткову динамiчну ознаку предмета), виступає в реченнi об- ставиною часу, причини, мети або способу дiï. Наприклад: Хло- пець, увiйшовши, привiтався ( к о л и?); Захворiвши, Ма- ринка пропустила заняття ( ч о м у?); Силкуючись не обмовитись, дiвчинка закушує губу (з я к о ю м е т о ю?); Пiдстрибуючи на вибоïнах, машина мчить далi (я к?). За синтаксичною роллю в реченнi i морфологiчною озна- кою незмiнностi дiєприслiвники зближуються з прислiвника- ми. Дiєприслiвники, як i прислiвники, виступають у реченнi обставинами. Дiєприслiвники мають значення виду i часу. Дiєприслiвники недоконаного виду творяться вiд основи тепе- рiшнього часу за допомогою суфiксiв -учи (-ючи) вiд дiєслiв першоï дiєвiдмiни i -ачи (-ячи) вiд дiєслiв другоï дiєвiдмiни: 251вед(уть) ведучи, мел(ють) мелючи, стеж(ать) стежачи, ход(ять) ходячи. Дiєприслiвники теперiшнього часу виражають додаткову дiю, яка збiгається з основною в теперiшньому або минулому часi. Пор., наприклад: Раз у раз Черниш зупинявся перепочити, тримаючись за скелю руками i ногами (Гонч.); Гуляє мiстом одчайдушна хуга, висвистуючи, дико кричучи (Баж.). Дiєприслiвник може також виражати додаткову дiю, що збiгається з дiєю майбутнього часу. Наприклад: Конспектуючи лiтературу, будемо видiляти основнi положення. Дiєприслiвники минулого часу творяться вiд основи iнфiнiтива дiєслiв доконаного i недоконаного виду за допомогою суфiксiв -ши i -вши (якщо основа закiнчується на голосний), напри- клад: бiг(ти) бiгши, вез(ти) вiзши, взува(ти) взу- вавши, взу(ти) взувши, вiдда(ти) вiддавши. Дiєприслiвники минулого часу виражають додаткову дiю, що передує основнiй або збiгається з нею, чи наступну дiю, що вiдбувається пiсля основноï. Пор.: Рибка, почувши волю, зав- мерла, пiднявши плавники пiд самий верх води, i зникла в глибинi (Ст.) Стоïть на вартi над розливом стихiï юнак, приклавши бiнокль до очей (Гонч.); Швидко вийшов, зачи- нивши за собою дверi. Дiєприслiвники можуть пов'язуватися з дiєслiвними форма- ми наказового способу, вжитими в узагальнено-особовому зна- ченнi або стосовно конкретноï особи, а також iз формою iнфiнiти- ва. У таких зв'язках виражається одночаснiсть дiй або додат- кова дiя передує основнiй. Наприклад: Не спитавши броду, не лiзь у воду (Нар. тв.); Хлопцi, шепотить Кiндрат Калистратович, один стрибай тут i, пригнувшись, до рiчки. Другий iзстрибуй трохи далi (О. В.); Виконуючи стрибки вгору, треба стежити за правильним диханням; Заснути б, не роздумуючи. Окремi дiєприслiвники можуть втрачати ознаку дiєслова (здатнiсть пiдпорядковувати собi залежнi слова) i набувати значення прислiвникiв. Найчастiше переходять у прислiвники (адвербiалiзуються) дiєприслiвники недоконаного виду теперiшнього часу. Напри- клад: Радiли люди встаючи (Т. Ш.); …Вiн не кликав i не стогнав, вiн умирав стоячи. (Ян.).