Звеличення постатi Богдана Хмельницького у лiтературних творах
Богдан Хмельницький гетьман Украïни, видатний державний дiяч i
полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для органiзацiï
украïнського вiйська, встановлення дипломатичних звязкiв з iншими
краïнами, вiв непримиренну боротьбу з польською шляхтою.
Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашiй лiтературi. Це
один iз найколоритнiших образiв в iсторiï Украïни, який зробив
багато для того, щоб краïна була вiльною i сильною, бо у тi часи
кримськi татари забирали у полон багато украïнцiв. Бiльша частина
Украïни залежала вiд польських панiв, i Хмельницький робив багато,
щоб краïна була незалежною. Народ дуже любив цього гетьмана й
оспiвав його подвиги у вiршах, поемах. Важко знайти у лiтературi
постать, про яку написано так багато. Про нього пишуть письменники,
iсторики, бо ця людина зробила дуже багато, залишила значущий слiд в
iсторiï.
Один iз найвiдомiших романiв про Хмельницького це роман Павла
Загребельного Я, Богдан. У цьому романi читач стає свiдком того,
як Хмельницький iз рядового козака вирiс до гетьмана, а народнi маси
стали вбачати в Богдановi уособлення самих себе. Дуже багато важить у
цьому рiвняннi (Богдан народ) потужно зображений iнтелект, мегасвiт
почувань i думок гетьмана. Це людина справдi титанiчного розуму й серця.
Велич Богдана у тому, що вiн першим побачив свiй народ в iсторичному
контекстi i водночас усвiдомив себе вписаним у безсмертя народу.
Своє покликання Богдан бачив не в тому, щоб тiльки вигравати
битви, а щоб вигравати народну долю. Стати отцем вольностi не на мить,
не на день, а на вiки ось над чим я думав тоï червневоï ночi
говорить Богдан у фiналi роману. У тих роздумах трапляються часовi
суперечливi крайнощi (Любив спiвати, хоч i знав, що спiвання є
противенством мислення, народ нiколи не знає, де його свобода.
Дорiг багато, а свобода одна); художнє навантаження, що несуть
вони, можна трактувати як спробу показати труднiсть, а часом i
суперечливiсть шляхiв, якими йдуть народи та ïхнi лiдери до
пiзнання великих життєвих iстин.
У думi Хмельницький i Барабаш розповiдається про Хмельницького
виразника iнтересiв народу i Барабаша виразника iнтересiв верхiвки i
середньоï украïнськоï шляхти, яка виступала проти
визвольноï вiйни i всiма засобами пiдтримувала феодальний лад
польськоï держави.
Хмельницький патрiот своєï держави, вiн закликає
козакам козацькi порядки дати, ляхiв, мостивих панiв, у пень рубати. Вiн
на боцi пригноблених народних мас i засуджує зрадницьку полiтику
Барабаша, який продався польському королю Радиславу. Хмельницький
намагається спочатку повернути Барабаша на свiй бiк. У Барабаша
були королiвськi листи про надання козакам вольностей. Але цi листи вiн
ховав i не хотiв показувати козакам, намагаючись тримати ïх у
покорi. На заклик Богдана козакам козацькi порядки давати, за вiру
християнську одностайно стати Барабаш вiдповiдає:
Нащо нам козакам козацькi порядки давати?
Чи не лучче нам iз ляхами,
Мостивими панами,
З упокоєм хлiб-сiль по вiк-вiчний уживати?
Не погоджується Барабаш разом iз Хмельницьким боротися проти
польськоï шляхти. Тодi заради Украïни, заради народу
Хмельницький вирiшує хитрiстю забрати у Барабаша королiвськi листи
i пiдняти козацтво на боротьбу з поневолювачами.
У романi Н. Рибака Переяславська рада головним образом є Богдан
Хмельницький . Розвязанню двох основних завдань присвятив великий
гетьман своє життя визволенню Украïни вiд чужоземного ярма i
обєднанню Украïни з Росiєю. Про це спiвається й у
народнiй думi, що являє собою епiграф до твору:
Ой Хмельницький Богдане, гетьмане,
Добрий розум тобi достався, Що короля i султана, i кримського хана
Ти вiдцурався
Та з Москвою навiк обєднався.
Зараз дехто докоряє Хмельницькому, що вiн зробив неправильно,
уклавши угоду з Росiєю на Переяславськiй радi. Але Хмельницький
вболiвав серцем за долю Украïни, дбав про те, щоб ïï не
розшматували вороги, щоб шляхта польська не забрала у народу найсвятiше,
що є у людини, християнську вiру.
В iсторiï Украïни постать Богдана Хмельницького
невiдємна вiд найсвятiших прагнень украïнського народу до
волi, щастя, справедливостi. Саме з Богданом повязане становлення
украïнськоï держави, формування украïнськоï
нацiï. Його внесок в iсторiю рiдного народу полягає у
визволеннi приднiстровських земель вiд ярма польських магнатiв,
збереженнi мови, культури, будiвництвi украïнськоï держави.
Досвiдчений воïн i дипломат, визначний державний дiяч, один iз
найосвiченiших людей свого часу, Хмельницький належить до плеяди
найвидатнiших постатей iсторiï всiх часiв. Нiхто так, як вiн, не
зумiв вiдчути душу народу, його найпотаємнiшi прагнення i думи . I
народ, який дуже любив його за це, увiчнив його образ у своïх
невмирущих думах i пiснях:
Ой спасибi тобi, Хмелю,
Й превелика шана,
Що врятував Украïну
Вiд польського пана
У своïй творчостi народ залишив память про цю людину, i ще багато
поколiнь дiзнаються про нього. Память про Хмельницького не вмре, поки
живе украïнський народ:
Полягла Богдана голова,
Та слава його козацька не вмре, не поляже
Про лицарство всякому розкаже.


