Замiтка в газету: Скiльки загадок ще зберiгає природа

Безстрашнi мандрiвники наших днiв схильнi вважати земну кулю невеликим
i тiсним. Вони об'ïжджають його не бiльш нiж у кiлька доби,
невтомно борознять у всiх напрямках незнайомi моря, прагнучи побувати в
незвiданих, нiким не дослiджених мiсцях, смiло проносяться над нiколи
недоступною крижаною шапкою Арктики
Нi в полюсiв, нi в надрах обпаленоï сонцем Африки, нi в
незайманих лiсах Бразилiï — нiде наука не очiкує знайти
нiяких особливих таємниць. I деяким людям починає здаватися,
що на свiтi залишився вуж занадто мало невiдкритих земель, невiдомих
морiв i що незабаром науцi нема чого буде вiдкривати. Але це невiрно.
Скiльки не довiдалися вже люди про навколишнiй ïхнiй свiт, якi
невимiрнi успiхи не зробила наука, недослiджене усе ще оточує нас
iз усiх бокiв. Важко повiрити, що в наш час збереглися не вiдомi науцi
тварини, але, проте, вони iснують. На земнiй кулi є чимало мiсць,
де в буквальному значеннi слова не ступала нога людини. Багато диких i
недоступних територiй люди бачили лише з повiтря, але нiколи там не
бували. Є ще райони зовсiм не обстеженi або погано вивченi
зоологами й ботанiками, де за всю iсторiю людства побували одна-двi
експедицiï. Але ж суша — це тiльки 29 вiдсоткiв площi
земноï кулi. Iнше -Свiтовий океан. I дотепер не так вуж багато
мiсць, де людин спускався на глибину понад тисячу метрiв. Але ж середня
глибина океану досягає чотирьох кiлометрiв, а гранична —
бiльше одинадцяти Жак Верб Кусто зовсiм недавно в берегiв Аргентини
описав бiльше ста ранiше невiдомих риб. Нерiдко вченi виявляють сутi,
якi, здавалося б, давно вимерли. Серед цих релiктових тварин туатара
— сучасниця динозаврiв, i глибоководний молюск неопилина, що жив в
океанi 400-500 мiльйонiв рокiв тому. Недавно мисливцi в Парагваю
пiдстрелили якась тварина. У морях, рiках i озерах можна зустрiти
достаток риби й рiзних пiдводних тварин
Життя пiдводного миру складна й цiкава. Бiологи, наприклад, вивчають
спосiб життя риб. При пошуку ïжi рибам допомагають органи смаку.
Риби розрiзняють кисле й солоне, солодке й гiрке. На пiдставi численних
спостережень можна зробити висновок: багато риб видають звуки.
Бiологiчне значення звукiв, вироблених рибами, дуже велико. Риби видають
звуки в основному в перiоди нересту й харчування. Отже, вони намагаються
залучити один одного, призвати на мiсця бiльше безпечнi або з рясним
кормом. Звуки сприяють бiльшiй органiзацiï зграï, а часом
звуками риби попереджають один одного про небезпецi. У риб є
органи слуху, вони добре чують. Особливо добре риби сприймають низькi
звуки. У цей час вченi-бiологи ведуть дослiдження звукiв, видаваних
рибами. Результати ïх можуть бути використанi при розробцi
спецiального устаткування й методiв розвiдки скупчення риб
Коментар

• Кусто Жак Верб — французький океанограф. Зачинатель пiдводних дослiджень i кiнозйомок. Винайшов акваланг
• Релiктова тварина — тварина, що зберiгся як пережиток древнiх епох