Вiльям Мейкпис Теккерей Ярмарок марнославства
Англiя, початок XIX в. Європа воює з Наполеоном, але це незаважає великiй кiлькостi людей, одержимих честолюбством,
продовжувати погоню за мирськими благами — станом, титулами,
чинами. Ярмарок Марнославства, Базар Життєвоï Суєти
вирує денно й нощно…
Двi юних дiвицi залишають пансiон мисс Пинкертон. Емiлiя Седли, дочка
заможного еськвайра, виявляє собою зразок чисто англiйськоï,
трохи прiснiй миловидностi й чеснотi. Вона має добре, нiжне й
великодушне серце, i, по правдi говорячи, не блищить розумом. Iнша
справа Ребекка Шарп. Дочка безпутного художника й балетноï
танцiвницi, француженки, мала ростом, тендiтна й блiда, але один погляд
ïï зелених очей уже здатний убити наповал будь-якого чоловiка.
Бекки, що виросла у веселiй бiдностi, розумна, гостра на мову, бачить
людей наськрiзь i повна рiшучостi за всяку цiну завоювати мiсце пiд
сонцем, навiть шляхом лицемiрства й обману. Що ж робити, адже в бедняжки
немає нi люблячих батькiв, нi стану, нi титулу — усього
того, що харчує чеснота бiльше щасливих перевесниць.
Емiлiя, щиро прив'язана до Бекки, запрошує ïï
погостювати, i та користується гостиннiстю щонайкраще. Маленька
крутiйка вмiє сподобатися всiм, але головне, вона з найбiльшим
успiхом пробує своï чари на Джозефi Седли, братi Емiлiï.
Лестощi, удавання, i цей ледар, буркун i бонвiван готовий до останнього
рiшучого кроку. До нещастя, у справу втручається випадок i мiстер
Джордж Осборн, наречений Емiлiï, у результатi чого надiï
юноï iнтриганки валять, а Джозеф рятується втечею. У життi
мисс Шарп вiдкривається нова сторiнка: вона приступає до
обов'язкiв гувернантки в Королiвському Кроули, спадкоємному
маєтку сера Питта Кроули, неимоверно вульгарного й неимоверно
брудного старого, п'яницi, ськнари й сутяги. Винахiдливiсть, умiння
причинятися й лицемiрити допомагають Бекки завоювати прихильнiсть всiх
мешканцiв маєтку, починаючи з ïï вихованок i кiнчаючи
мiстером Питтом Кроули, старшим сином баронета, щирим вихованим
джентльменом, якого побоюється навiть буйний папаша. Що
стосується останнього, те Бекки знаходить безлiч способiв бути
йому корисноï. Не проходить i року, як вона стає зовсiм
незамiнноï, чи ледве не господаркою в будинку.
Королiвське Кроули ощасливлює щорiчним вiзитом незамiжня зведена
сестра сера Питта, на банкiвському рахунку якоï значиться неабияка
сума. Ця стара дама знається з атеïстами й французами, любить
весело пожити й безбожно тиранить компаньйонку, прислугу, а заодно й
численних родичiв, що сподiваються одержати спадщину. Вона терпiти не
може нi сера Питта, нi його старшого сина, зате обожнює молодшого
— Родона Кроули — недалекого офiцера гвардiï, шалапута,
гравця й дуелянта. Мисс Кроули знаходить Ребекку настiльки чарiвноï
й дотепноï, що, занедужавши, вiдвозить ïï у свiй
лондонський будинок, де й завершується роман мiж злиденною
гувернанткою й молодшим сином баронета. Завершується таємним
шлюбом, тому що, незважаючи на пристрасть тiточки до Волi й Рiвностi,
вона може сильно розсердитися. Усе вiдкривається пiсля смертi
дружини сера Питта, коли вiн, не занадто засмучений цiєю
передчасною кончиною, намагається повернути Ребекку в Королiвське
Кроули. Сер Питт падає на колiна, пропонуючи ïй стати ледi
Кроули, i в цю мить безтрепетна Бекки в перший раз у життi втрачає
цiлковите самовладання й вибухає самими непiдробленими слiзьми.
Навiщо вона поквапилася? Який шанс упущений!
Молоду пару проклинають усе. Як не намагається Родон, керований
умненькой Ребеккой, повернути розташування тiточки, йому це не
вдається. Поборниця демократiï й аматорка романтичних шлюбiв
до кiнця своïх днiв так i не простить племiнниковi мезальянсу. Про
сера Питте й говорити нема чого: старий буквально втрачає розум
вiд ненавистi й несправджених бажань, усе бiльше опуськається, i
тiльки його смерть рятує родове гнiздо вiд остаточного спустошення
й наруги. Дружинам доводиться розраховувати тiльки на ськромну платню
капiтана гвардiï. Однак безжурна Бекки доськонало володiє
мистецтвом, що ще не раз придасться ïй у життi, мистецтвом жити бiльш-
менш припеваючи, не маючи нi гроша готiвки. Вона не втрачає
надiï зайняти бiльше блиськуче мiсце в суспiльствi й згодна
потерпiти, а Родон, жагуче й слiпо закоханий у дружину,
перетворюється в щасливого й покiрного чоловiка. Тим часом над
головою Емiлiï згущаються хмари , i провиною тому, як це нi дивно,
виявляється Наполеон, або Бони, як його йменують англiйцi. Втеча
Бонапарта з Ельби й висадження його армiï в Каннах змiнюють
положення справ на бiржi й спричиняють повне руйнування Джона Седли,
батька Емiлiï. I хто ж виявляється самим незговiрливих i
впертим iз кредиторiв? Його друг i сусiд Джон Осборн, якому вiн допомiг
вийти в люди. Майно Седли йде з молотка, сiм'я переселяється в
убогу найману квартирку, але не через це страждає Емiлiя. Погано
те, що ця простодушна дiвчина любить нареченого не так, як покладено
любити на Ярмарку Марнославства, а всiм серцем i на все життя. Вона щиро
вважає порожнього, самозакоханого й фатоватого Джорджа Осборна
найкрасивiшим i розумним чоловiком на свiтi. На вiдмiну вiд Ребекки, всi
вчинки якоï диктуються користю, егоïзмом i нестатком, Емiлiя
живе тiльки любов'ю. А Джордж… Джордж милостиво дозволяє
себе любити, не вiдмовляючись вiд чисто холостяцьких звеселянь i не
балуючи наречену особливою увагою.
Пiсля краху Джона Седли батько забороняє Джорджевi женитися наЕмiлiï. Бiльше того, ïï власний батько теж чути не хоче
про шлюб з сином негiдника. Бедняжка Емiлiя в розпачi. Але отут у справу
втручається капiтан Доббин, вiрний друг Джорджа, чесна й
великодушна людина, що уже давно гаряче любить Емiлiю, не вирiшуючись у
тiм зiзнатися навiть самому собi. Вiн умовляє Джорджа, не далекого
шляхетних поривiв, женитися на Емiлiï всупереч волi батька. Нема що
говорити про те, що батько вiдмовляється вiд Джорджа й
позбавляє його спадщини.
Обидвi опальнi пари зустрiчаються в Брюсселi, куди виступає полк
Джорджа й Доббина й прибуває генерал гвардiï Тафто з
ад'ютантом Родоном Кроули. Полк iз захватом приймає Емiлiю, але
ïï подруга обертається в куди бiльше блиськучому
суспiльствi. Де б не з'явилася Ребекка, вона завжди оточена юрбою
знатних шанувальникiв. У ïхнє число попадає й Джордж
Осборн. Кокетство Бекки й власне марнославство заводять його настiльки
далеко, що на балi вiн передає ïй букет з листом, у якому
благає бiгти з ним. (Зрозумiло, та нiколи й не збиралася робити
нiчого подiбного. Вона-Те знає цiну Джорджевi.) Але в той же день
вiйська Наполеона переходять Самбру, i Джордж, повний невисловленого
каяття, прощається iз дружиною. Прощається, щоб через кiлька
днiв загинути в битвi пiд Ватерлоо.
А Бекки й Родон пiсля Ватерлоо проводять три роки в Парижу. Ребекка
має ськажений успiх, вона допущена в саме вище суспiльство,
французи не настiльки розбiрливi, як англiйцi. Втiм, вона не
збирається залишатися у Францiï на все життя. Все сiмейство
(у Парижу в Бекки й Родона народжується син) вертається в
Лондон, де чету Кроули живе, як завжди, у кредит, роздаючи обiцянки всiм
i не платячи нiкому. Тiточка Родона нарештi вiдходить у мир iнший,
залишивши майже весь стан старшому племiнниковi, одруженому на дочцi
лорда Саутдауна ледi Джейн, чеснiй i гiднiй жiнцi. Незабаром
умирає й сер Питт, а новий баронет, випробовуючи почуття провини
перед братом (нiяк тетушкини грошi дiсталися б йому, якби не одруження з
гувернанткою), вважає своïм обов'язком об'єднати сiм'ю.
I от Ребекка знову з'являється в Королiвському Кроули й знову
умудряється зачарувати всiх. Чого ïй тiльки не доводиться для
цього робити! Навiть зображувати любов до сина, до якого вона насправдi
не харчує нi найменшоï прихильностi.
Тонкi лестощi Ребекки так зачаровує новоспеченого баронета, що вiн
чи не щодня буває в неï в будинку. Настiльки ж часто там
буває й всемогутнiй лорд Стайн, вельможний заступник Бекки, старий
цинiк, за допомогою якого колишня гувернантка карабкается й
проштовхується вперед. Якими способами вона цього
домагається, нiхто не може ськазати нiчого певного, але лорд Стайн
дарує ïй дiаманти й надає в ïï розпорядження
своï льохи. Нарештi вiдбувається подiя, що ставить Бекки в
один ряд з респектабельними дамами, неï представляють до двору.
Вона входить у найвищi кола лондонського свiтла й переконується в
тiм, що сильнi миру цього нiчим не вiдрiзняються вiд Смитов i Джонсов.
Коли перший захват проходить, Бекки стає нудно. А ïï
чоловiк з кожним днем почуває себе усе бiльше самотнiм серед
iнтриг, аристократичних зборiв i блиськучих персонажiв i усе бiльше
привязивается до сина.
Блиськучий хiд Бекки по Ярмарку Марнославства кiнчається
катастрофою. Родон викриває ïï якщо не в зрадi, то в
зрадництвi, намагається викликати на дуель лорда Стайна й зрештою
залишає Англiю, щоб зайняти пост губернатора острова Ковентрi
(виклопотаний для нього всi тим же лордом Стайном). Ребекка
зникає, а Родон Кроули-Молодший залишається на пiклуваннi
дядька i його дружини, що замiняє йому мати. А що ж Емiлiя? Смерть
чоловiка ледь не коштувала ïй життя, неï врятувало тiльки
народження сина, якого вона боготворить, як боготворила чоловiка. Довгий
час вона живе з родителями, непохитно переносить бiднiсть i позбавлення
й знаходить вiдраду в маленькому Джорджи. Але старий Джон Осборн,
уражений подiбнiстю онука з покiйним сином, пропонує забрати
хлопчика й виховати його як джентльмена. Бiдна Емiлiя розстається
iз сином заради його блага й пiсля смертi матерi знаходить розраду в
тiм, щоб ськрашувати останнi днi старого батька. Але саме в той час,
коли Ребекка терпить нищiвний крах, фортуна повертається особою до
Емiлiï. З Iндiï вертається майор Доббин разом з
ïï братом Джозефом, що клянеться, що вiдтепер його рiднi не
будуть знати потреби. Як завмирає вiддане серце майора, коли вiн
пiдходить до будинку, де живе миссис Осборн, яке щастя охоплює
його, коли вiн довiдається, що вона не вийшла замiж. Правда, i
йому сподiватися особливо не на що. Емiлiя як i ранiше немов не
зауважує безкорисливий, вiдданоï любовi Доббина, як i ранiше
не бачить його видатних достоïнств. Вона залишається вiрна
пам'ятi чоловiка, з усiм жорстокосердiстю чесноти надаючи Доббину
дивитися й нудитися. Незабаром умирає Джон Седли, а слiдом за ним
i Джон Осборн. Вiн залишає маленькому Джорджи половину стану й
вiдновлює вдову свого улюбленого сина в опiкунських правах. Емiлiя
довiдається, що й цим вона зобов'язана Доббину, довiдається,
що вiн i був невiдомим благодiйником, що пiдтримував ïï в роки
потреби. Але за цю незрiвнянну вiдданiсть вона може заплатити тiльки
подякою… На берегах Рейну, у маленькому герцогствi знову
вiдбувається зустрiч двох подруг. Емiлiя робить закордонну подорож
iз сином, братом i Доббином, а Ребекка вже давно пурхає по
Європi, промотуючи в картковiй грi й сумнiвнiй властивостi
пригодах змiст, призначена ïй чоловiком, i ськрiзь спiввiтчизники
iз пристойного суспiльства шарахаються вiд ïï як вiд
зачумленоï. Але от вона бачить Джозефа Седли, i в ïï душi
прокидається надiя. Бiдна оклеветанная страждальниця, у якоï
вiдняли чесне iм'я й улюблене дитя, як i за старих часiв без працi
обводить навколо пальця гладкого чепуруна й Емiлiю, якi, як видно,
нiтрохи не поумнели й нiчому не навчилися. Доббин, що завжди харчував
вiдразу до Бекки, свариться через неï з Емiлiєю й перший раз
у життi дорiкає ïï в тiм, що вона не цiнує
прихильностi, що з гордiстю роздiлила б бiльше пiднесена душа. Вiн
вирiшує розстатися з Емiлiєю навiки. I отут Бекки,
здiйснившись замилування Доббином i презирливоï жалостi до
Емiлiï, робить єдиний у життi безкорисливий учинок. Вона
показує Емiлiï лист Джорджа, що доводить його невiрнiсть.
Iдол повалений. Емiлiя вiльна й може вiдповiсти на почуття Доббина.
Iсторiя пiдходить до кiнцю. Доббин з'єднується з
Емiлiєю, вони ведуть тихе життя в затишному власному будинку й
дружать iз мешканцями Королiвського Кроули. Джозеф до кiнця своïх
днiв тягне жалюгiдне життя раба Ребекки. Вiн умирає при
нез'ясованих обставинах. Умирає вiд жовтоï лихоманки й Родон
Кроули-Старший. Його син пiсля смертi дядька успадковує титул i
маєток. Вiн не бажає бачити мати, але призначає
ïй щедрий змiст, хоча вона й без того досить забезпечена. У Ребекки
чимало друзiв, що вважають ïï несправедливо ськривдженоï.
Вона живе на широку ногу й ретельно займається добродiйнiстю. От i
все. Чи щаслива Ребекка? Чи щаслива Емiлiя й Доббин? А хто з нас
щасливий у цьому свiтi?
