Вiктор Марi Гюго Ернани

Iспанiя, 1519 р. Палац герцога Руй Гомеса де Сильва в Сарагосi. Пiзнiй
вечiр. Старця немає будинку. Дена Сiль, його племiнниця й
наречена, чекає свого улюбленого Ернани — сьогоднi повинна
зважитися ïхня доля. Дуенья, почувши стукiт у дверi,
вiдкриває й бачить замiсть Ернани незнайомця в плащi й капелюсi iз
широкими полями. Це король дон Карлос: воспилав пристрастю до доньï
Сiль, вiн бажає довiдатися, хто його суперник. Дуенья, одержавши
кошель iз золотом, ховає короля в шафi. З'являється Ернани.
Вiн похмурий — є чи в нього право на любов доньï Сiль?
Батько його був страчений за наказом покiйного короля, сам вiн став
вигнанцем i бандитом, а герцог де Сильва має незлiчимi титули й
багатствами. Дена Сiль клянеться випливати за Ернани всюди —
навiть на ешафот. У цей момент дон Карлос , якому набридло сидiти у
вузькiй шафi, перериває бесiду закоханих i грайливо пропонує
доньï Сiль роздiлити серце на двох. У вiдповiдь Ернани оголює
шпагу. Зненацька для всiх у палац вертається старий герцог. Дон
Руй гнiвно корить племiнницю й молодих людей: за старих часiв жоден
дворянин не насмiлився б опоганити сивини старого, зазiхнувши на честь
його майбутньоï дружини. Дон Карлос, нiтрохи не знiяковiвши,
розкриває своє iнкогнiто: вiдбулися надзвичайно важливi
подiï — помер iмператор Максимiлiан, мають бути вибори й
ськладна закулiсна боротьба за трон. Королевi необхiдна пiдтримка таких
могутнiх васалiв, як герцог де Сильва. Присоромлений вельможа просить у
короля прощення, а Ернани iз працею стримує лють побачивши свого
заклятого ворога. Залишившись один, юнак вимовляє жагучий монолог
— тепер вiн повинен раськвитаться з королем не тiльки за батька,
але й за спробу спокусити донью Сiль.
На наступну нiч дон Карлос улаштовує засiдку, щоб перешкодити
втечi доньï Сiль iз Ернани. Пiдслухавши розмову закоханих, вона
вивiдав домовлений знак — три бавовни в ладоши. Дена Сiль
попадається на виверт короля. Дон Карлос обiцяє зробити
ïï герцогинею, принцесою, нарештi, королевою й iмператрицею. З
обуренням вiдкинувши домагання монарха, дiвчина волає про допомогу
до Ернани, i той з'являється вчасно iз шiстьома десятками вiрних
горцiв — тепер король у повнiй його владi. Шляхетний розбiйник
пропонує вирiшити справу двобоєм, однак Дон Карлос
зарозумiло вiдмовляється: учора вiн дозволив собi схрестити шпагу
з незнайомцем, але для бандита це занадто бiльша честь. Ернани, не
бажаючи бути вбивцею, вiдпуськає короля, а той на прощання
повiдомляє йому нещадну вiйну. Дена Сiль благає коханого
взяти ïï iз собою, але Ернани не може прийняти подiбноï
жертви: вiдтепер вiн приречений — нехай дена Сiль виходить замiж
за свого дядька. Дiвчина клянеться, що вмре в один день iз Ернани.
Закоханi розстаються, обмiнявшись першим i, бути може, останнiм
поцiлунком. Замок герцога де Сильва в горах Арагону. Дена Сiль у бiлому
— сьогоднi день ïï весiлля. Дон Руй любується
цнотливою красою своєï нареченоï, однак дiвчина
готується не до весiлля, а до смертi. Входить паж i
повiдомляє, що якийсь прочанин просить пристановища. Герцог,
вiрний завiтам стародавньоï гостинностi, наказує прийняти
подорожанина й запитує, що чутно про бандитiв. Паж
вiдповiдає, що з гiрським левом Ернани покiнчений — сам
король женеться за ним, i за його голову призначена нагорода в тисячу
екю. З'являється Ернани в костюмi прочанина: побачивши донью Сiль
у весiльному вбраннi, воно громовим голосом називає своє
iм'я — нехай його зрадять у руки короля. Дон Руй вiдповiдає,
що нiхто в замку не насмiлиться видати гостя. Старий iде, щоб вiддати
необхiднi розпорядження по оборонi замка, а мiж закоханими
вiдбувається бурхливе пояснення: юнак обвинувачує донью Сiль
у зрадi — коли ж бачить приготовлений нею до шлюбноï ночi
кинджал, упадає в каяття. герцог, Що Повернувся, застає
наречену в обiймах Ернани. Вражений таким вiроломством, вiн
порiвнює Ернани з Iудою. Юнак благає вбити його одного,
пощадивши безневинну донью Сiль. У цей момент перед замком
з'являється дон Карлос зi своïм вiйськом. Герцог ховає
суперника в схованцi за картиною й виходить назустрiч королевi. Той
вимагає видати заколотника. Замiсть вiдповiдi дон Руй
показує портрети предкiв, перераховуючи подвиги кожного, —
нiхто не посмiтить ськазати про останнього з герцогiв, що вiн зрадник.
Розлютований король загрожує йому всiлякими карами, але побачивши
доньï Сiль мiняє гнiв на милiсть — вiн готовий пощадити
герцога, взявши в заручницi його наречену. Коли король
вiддаляється зi своïм видобутком, старий випуськає
Ернани. Юнак благає не вбивати його зараз — вiн повинен
помститися доновi Карлосу. Вручивши герцоговi свiй мисливський рiг,
Ернани клянеться вiддати життя, коли цього зажадає дон Руй.
Ахен. В усипальницю Карла Великого входить король у супроводi дона
Рикардо де Рохаса. Уночi в ськлепi зберуться змовники — нiмецькi
князi й iспанськi гранди, поклявшиеся вбити дона Карлоса. Недавно серед
них з'явилися старий i юнак, якi видiляються своєю рiшучiстю.
Король холодно вiдповiдає, що всiх зрадникiв чекає ешафот
— аби тiльки тiльки стати iмператором! У цю годину радяться
вибiрники. 06 ïхньому рiшеннi возвестит дзвiн: один удар
означає, що вибрано герцога Саксонський, два —
перемагає Франциськ I, три — iмператори стає дон
Карлос. Король, вiдiславши дона Рикардо, наближається до
усипальницi Карла: волаючи до тiнi могутнього iмператора, вiн
благає наставити його — як упоратися з дивовижним тягарем
влади? Почувши кроки своïх убивць, дон Карлос ховається в
усипальницi. Змовники тягнуть жереб — один з них повинен
пожертвувати собою й завдати смертельного удару. До великоï радостi
Ернани ця честь випадає йому. Дон Руй розчулює суперника
поступитися, однак Ернани непохитний. У цей момент б'є дзвiн. На
третьому ударi з усипальницi виходить дон Карлос — вiдтепер
iмператор Карл V. З усiх бокiв до нього поспiшають наближенi, i Карл
просить привести донью Сiль — бути може, титул цезаря
зачарує ïï серце? Iмператор наказує узяти пiд
варту лише герцогiв i графiв — iншi змовники невартi його мести.
Ернани гордо виступає вперед: тепер йому немає потреби
приховувати своє iм'я — принц Хуан Арагонський, герцог
Сегорби й Кардони має право зiйти на ешафот. Дена Сiль
кидається на колiна перед дон Карлосом. Пiднявшись над незначними
страстями, iмператор прощає всiх i дає згоду на шлюб
доньï Сiль iз Ернани, якому повертає втраченi титули.
Колишнiй розбiйник вiдрiкається вiд колишньоï ворожнечi
— у його серце залишилася тiльки любов. Вiн не зауважує
погляду, що ненавидить, старого герцога.
Палац принца Арагонського в Сарагосi. Пiзнiй вечiр. Ернани й дена Сiль
тiльки що сполучалися шлюбом. Гостi жвавий обговорюють чудесне
перетворення розбiйника в iспанського гранда. Усюди лунають хвали
iмператоровi й молодiй прекраснiй парi. На тлi загальних веселощiв
видiляється похмура фiгура в масцi — нiхто не знає,
хто ця людина, але вiд нього вiє смертю. З'являються щасливi
молодi: усi поздоровляють ïх i поспiшають залишити одних. Ернани й
дена Сiль безмiрно щасливi. У розпал самих палких визнань лунає
звук мисливського рога. Ернани здригається й блiдне: ськазавши
дружинi, що в нього вiдкрилася стара рана, вiн вiдсилає
ïï за цiлющим бальзамом. Входить людина в масцi — це дон
Руй Гомес прийшов за Ернани. Ернани бере кубок з отрутою, i в цей момент
вертаються дена Сiль. Побачивши старого, вона миттєво
розумiє, яка небезпека загрожує над чоловiком. Дон Руй
нагадує юнаковi про клятву, дена Сiль волає до любовi.
Переконавшись у даремностi благання й погроз, вона вихоплює кубок
i вiдпиває до половини — iнше дiстається Ернани.
Закоханi обiймаються й мовою, що слабшає, благословляють небо за
цей останнiй поцiлунок. Побачивши страшну справу рук своïх, дон Руй
убиває себе. Завiса.