Утвердження просвiтницького iдеалу людини у романi Даяiеля Дефо Життя i дивовижнi пригоди Робiнзона Крузо

Коли згадують iм'я Робiнзона, то здебiльшого мають на увазi людину, що опинилася на безлюдному островi або, у переносному розумiннi, самотню людину, вiдрiзану вiд усього свiту. Саме цi винятковi обставини привертають увагу читача i сприяють вiдчуттю романтики та поетичностi ситуацiï. Саме це притягує увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок Єï мому собi i перетворює острiв Вiдчаю на острiв Надiï. Робiнзон зосереджує всi ковнi та фiзичнi сили на подоланнi неприємностей, дiє у надзвичайних умовах. Ситуацiя вимагає вiд Робiнзона повноï зосередженостi всiх його духовних фiзичних сил, тверезого мислення, точного розрахунку, швидкостi мислення кмiтливостi. Його нерви напруженi — вiн готовий до зустрiчi з реальнiстю. Залишившись один на безлюдному островi, Робiнзон, незважаючи на важний душевний стан, не впадає у вiдчай. Вiн не втрачає душевноï рiвноваги I платностi дiяти. В образi Робiнзона читача в усi часи притягує сила духу i надзвичайна працьовитiсть, сила розуму, що перемогла вiдчай. Саме такий образ вiдкрила для подальших поколiнь епоха Просвiти. Розум, вiдчуття дiйсностi, здатнiсть знайти гiдний вихiд з будь-якоï складноï ситуацiï. Коли Робiнзон веде записи у своєму журналi, рахуючи всi позитивнi i негативнi сторони ситуацiï, в логiцi його м нслення не можна не вiдзначити здоровий глузд.
Образ Робiнзона — досягнення епохи Просвiти — поєднання здорового глузду i релiгiйно-фiлософськоï думки. Перемога героя в екстремальнiй ситуацiï, показує велич людськоï природи, силу духу як головних сил людськогр дiєвому життя.