Украïнськi нацiï в романi Пантелеймона Кулиша Чорна рада

Пантелеймон Кулиш народився у м. Воронiж Глухiвського повiту на Чернiгiвщинi (тепер Сумська область). Батько походив з козацькоï старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сiльським господарством, мав власний хутiр. Пантелеймон Кулиш учився в Новгород-Сiверськiй гiмназiï. Якийсь час працював приватним учителем. Учився як вiльний слухач у Киïвському унiверситетi, але не закiнчив його. Учителював у Луцьку, Рiвне, Києвi, займався фольклористичной дiяльнiстю. В 1845 р. переïхав у Петербург , де викладав словеснiсть у гiмназiï, унiверситетi, самостiйно вивчав iноземнi мови. Пiд час наукового вiдрядження у Варшавi в 1847р. був арештований за участь у Кирило-Мефодiïвськiм суспiльствi й потiм вiдправлений у Тулу, де вiн служив дрiбним чиновником. З 1850 р. живе в Петербурзi, активно займається суспiльною дiяльнiстю. Згодом, залишивши казенну службу, живе на хуторi Мотроневка, подорожує за кордон, займається видавничою й лiтературною дiяльнiстю
Пантелеймон Кулиш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï. Так, у листi до Г. Рентель (1862) вiн писав: Кращого вiд украïнцiв в iдеï немає нiчого, але … небагато в нас людей гiдних, бiльшiсть — дурноляпи, можливо, бiльше шкiдливi, чим кориснi для поширення в суспiльствi рятувальноï для майбутнього украïнськоï iдеï. Чим же коштовний для нас Кулиш? Саме вiн написав новаторський добуток Чорна рада, пiднявши ïм украïнську лiтературу до свiтового рiвня. Саме вiн почав украïнський iсторичний роман. П. Кулиш був художнiм новатором в областi перекладу свiтовоï лiтератури украïнською мовою, так ще й у той час, коли виданi були укази про заборону рiдноï мови, вона перший перевiв Бiблiю, створив перший украïнський правопис на фонетичнiй основi (Кулишевка), створив Граматику для украïнських шкiл. У своïх добутках пiднiмав важливi проблеми, якi є актуальними й сьогоднi: батьки й дiти, любов i подружнє життя, патрiотизм i незалежнiсть держави, вiдношення влади до народу, народна мораль, добро й зло
Всю свою життя Кулиш служив украïнськiй нацiональнiй iдеï, у нiй — його єдина мета, у нiй вiн був послiдовний. Так И. Франко писав: Кулиш все життя своє шукав шляхи, палаючи пристрастю сказати якесь велике слово. У цей момент твердо переконаний у правотi своєï думки, вiн все-таки незабаром вiдкидав неï, щоб знову з такою ж самовпевненiстю захищати яку-небудь iншу. Цi питання становили трагедiю його життя, але вносили фермент у лiтературне життя Украïни… Важливим є те, що письменник широко вiдтворив життя рiзних сфер тодiшнього суспiльства й типових представникiв всiх соцiальних шарiв