Поєднання язичницькоï вiри та християнства в календарно-обрядовiй пiснi

Серед жанрiв усноï народноï творчостi найпопулярнiшим i
найулюбленiшим є пiсня. Завжди лунає в свята, в буднi, в
години працi… Украïнська душа невiддiльна вiд пiснi. Багато
хто своє зачарування украïнською пiснею перетворив на
професiю. У пiснi вiдбита не лише висока духовнiсть народу, його
лексичне багатство, а й хронiкальний розвиток цього жанру. З давнiх
часiв до нас дiйшли рiзнi народнi свята, якi супроводжуються
рiзноманiтними обрядами i пiснями. Окрему групу народних пiсень
складають календарно-обрядовi, i ïх вважають найдавнiшими за
походженням. Своïм виникненням вони сягають ще язичницьких часiв.
Залишки вiри давнiх слов'ян можемо знайти у текстах цих пiсень. Як ми
знаємо, нашi предки вiрили у свiт, населений багатьма духами i
божествами, поклонялися не одному Боговi, а великому пантеону богiв:
молилися сонцю, мiсяцю, хмарам, зiркам, обожнювали i рiчки, землю все,
що було важливим у життєдiяльностi людини, задобрювали
жертвоприношеннями (часто приносили у жертву не тiльки тварину, а навiть
i людину). Одним з яскравих прикладiв поєднання язичницькоï
та християнськоï вiр вважають колядки i щедрiвки. Сучаснi колядки
виконуються пiд час Рiздва 7 сiчня i прославляють Спасителя, сповiщаючи
про Його народження. Насправдi ж колядки з'явилися ще у язичницькi
часи. Цi величальнi пiснi спiвалися на честь народження нового сонця у
день зимового сонцестояння 25 грудня (за ст. ст.), або 7 сiчня (за н.
ст.). Ось як спiвається у давньоукраïнських колядках: Ясен
свiт засвiтився…, З того камiння то буде сонце…. Майже у
кожнiй давнiй колядцi згадується сонце. Величальнi пiснi
супроводжувалися носiнням зiрки, що символiзувало небесне свiтило. Цей
елемент обряду зберiгся i до сьогоднi (як ми знаємо,
невiд'ємним атрибутом обряду колядування є носiння зiрки).
Отже, стародавнiй язичницький обряд наклався на одне з найбiльших
християнських свят Рiздво Христове. Щодо щедрiвок, то читаючи дуже давнi
тексти, наприклад Щедрик, щедрик, щедрiвочка, прилетiла ластiвочка,
можна помiтити, що йдеться зовсiм не про зимовий перiод. Отож, календарно-
обрядовi пiснi беруть свiй початок у далекому, на жаль, ще мало
вiдомому минулому наших пращурiв i несуть на собi беззаперечний вiдбиток
ïх вiрувань, уявлень, свiтосприйняття.