У цьому полi, синьому, як льон..

У поезiï представленi два образи, якi символiзують Украïну:
синiй льон (нацiональна ментальнiсть) i поле (життя).
Поле, як пустка, що поглинає лiричного героя (тiльки ти — i
нi душi навколо), на ньому з'являються химернi тiнi, якi хочуть нiби
розтоптати лiричного героя, вiд чого вiн опиняється перед вибором
(Вдатися до втечi? Стежину власну биндою згорнуть?). У цьому
проявляються ознаки екзистенцiалiзму: вибирати рiшення —
єдине, що належить людинi.
Герой обирає дорогу нацiонально свiдомоï особистостi,
чесноï й мужньоï, яка не може вчинити по-iншому (Вистояти. Нi
— стояти. / Тiльки тут. У цьому полi, що наче льон. / I
власноï неволi спiзнати тут, на рiднiй чужинi). Оксюморон на рiднiй
чужинi пiдкреслює гiркоту реальностi.
УI Цьому полi, синьому, як льон,
Де тiльки ти — i нi душi навколо, Уздрiв i скляк —
блукало серед поля
Сто тiней. В полi, синьому, як льон.
I в цьому полi, синьому, як льон,
Судилося тобi самому бути…
Сто чорних тiней довжаться, ростуть I вже, як лiс сосновоï
малечi, Устрiч рушають. Вдатися до втечi? Стежину власну биндою
згорнуть? Нi. Вистояти. Вистояти…