Твiр з народознавства. Украïнський рушник

Вишитий рушник… Вiн стає першою сходинкою до щастя молодих,
ним зустрiчають гостей i прикрашають оселi. З давнiх-давен це незмiнний
елемент побуту украïнського народу. Рушник оспiвано в пiснях,
думах, баладах. Здавалося, ми все про нього знаємо. Та нi. Тiльки
тепер, вивчаючи свою спадщину, дiзнаємося, що рiзне призначення
давало рушникам рiзнi назви: божник (для образiв), подарунковий (для
подарунка), утирач (для рук i обличчя).
Часто у вишивцi використовували рослиннi мотиви дубове листя, виноградне
роно, а також зображення соловейка, голуба, пiвня, зозулi. Нитки брали
невибiленi, пiзнiше почали фарбувати ïх корою, листям, ягодами,
травами. Для закрiплення барв нитки запiкали в житньому тiстi, i вони не
втрачали кольору протягом десятилiть. Люди вiрили, що орнаменти на
народному одязi оберiгають ïх вiд злоï сили, грiзних духiв.