Твiр на основi власного досвiду: Незвичайнi квiти

Коли майже всюди станув снiг, хлопцi стали бiгати в школу навпростець,
через лiс ло вузенькiй стежцi. Так ближче. Ледве помiтна стежка вилася
мiж деревами й кущами. Подекуди пiд густими ялинками ще лежав снiг.
Поблизу не дотаявшего замету, у великого порохнявого пня, на високих
стеблинках, покритих м'якими волосками, красувалося вiдразу трохи
рожевих яскравих квiтiв

• Якi яскравi!-зрадiла Вiра й хотiла зiрвати
• Але Наташа сказала: Рвати не треба. Нехай росте, нехай прилiтають до нього бджоли.

Щоб примiтити мiсце, дiвчинки застромили в землю суху соснову гiлку й пiшли далi. Через кiлька днiв дiвчинки прийшли провiдати квiти. От i пень i суха гiлка стирчить, але яскраво-рожевих квiток поруч iз нею немає. Замiсть них погойдувалися квiтки з лiлуватими пелюстками. А пiд Перше травня в старого пня не було нi рожевих, нi лiлових квiток поруч iз сухою гiлкою. Тут никнули до землi квiти iз грязно-синiми пелюстками. I стеблинка, i листочки були тi ж, а пелюстки стали iнших. Старший брат розповiв дiвчинкам, що це рослина-медунка. Весняна красуня медунка, що розцвiтає, як тiльки зiйде снiг. Та сама медунка, у якоï пелюстки спершу бувають яскраво^-рожевi, потiм стають лiловими, а пiсля синiми. Виходить, недарма Наташа назвала ïï рiзнобарвну квiтку. Потрiбно вмiти вiдрiзняти мучницю вiд брусницi. Обоє рослини — вiчнозеленi карликовi чагарники. На перший погляд вони схожi один на одного. Плоди ïх майже однаковi по розмiрах i по яскраво-червоному фарбуванню. Ростуть обоє рослини по соснових косогорах, свiтлим сухим долам Однак розходження є. У брусницi листи овальнi, зверху темно-зеленi, знизу посветлее й iз чорними крапками. Краю аркуша злегка загнутi донизу. У мучницi листи темно-зеленi по обидва боки, без чорних крапок, краï не загнутi, форма ïх, немов вуха якогось звiрка. За цю подiбнiсть мучниця одержала в народi ще одна назва — ведмеже вушко.
Є рiзниця й вплодах. На кожноï брусничнику вiдпала суха
оцвiтина, чiтко видна слiд-зiрочка. У мучницi залишається тiльки
маленька чорна крапка. Брусниця, як тiльки почне червонiти,
втрачає твердiсть. Мучниця, навiть зрiла, завжди тверда. Смак
брусницi всiм добре вiдомий. Мучниця на смак суха, борошниста. Вона
неïстiвна. Однак користь вона все-таки приносить. Листи мучницi
заготовлюють як лiкарська сировина