Тексти величальних пiсень

Текстiв величальних пiсень, що виконувалися з приводу народження дитини,
небагато, але, на думку Г. Лозко, поряд iз величальними текстами
спiвались лiричнi та жартiвливi, особливо що стосуються кумiв. Такими
є пiснi Ой кум до куми залицявся, Та були в кума бджоли та iн..
Подiбнi твори могли перейти у розряд жартiвливих пiсля того, коли
поняття кум та кума втратили ореол сакральностi, або у зв´язку iз
язичницькими грищами та кумуванням.
У жартiвливому ключi сприймається й ряд iнших творiв, що в
далекому минулому виконувались як сакральнi тексти серйозного значення.
Такою є пiсня, що спiвалась iз нагоди повного одужання породiллi,
яка через шiсть тижнiв пiсля пологiв могла продовжувати подружнє
життя:
Лiтає журавель, лiтає, лiтає Та й за ковдру
заглядає:
А вже нашiй родiллi вийшли недiлi.
Вiрогiдно, що й iншi ритуали, здiйснюванi з новонародженим,
супроводжувались обрядовими пiснями, але тексти ïх не зафiксованi.
Твори народноï словесностi, пов´язанi iз вихованням дитини,
ïï життям та побутом розглядатимуться в роздiлi Дитяча народна
словеснiсть.
Окрiм зв´язку з дитячою творчiстю, обрядовi пiснi, пов´язанi
з новонародженим, виявляють спорiдненiсть з iншими жанрами родинноï
обрядовостi, з мотивами та образами текстiв рiчного календарного циклу
та народного епосу. Формою вони наближенi до замовлянь, функцiонально
носять магiчний характер, перегукуються iз забобонами, є джерелом
виникнення текстiв малих жанрiв загадок, прислiв´ïв та
приказок тощо. ïх архiтектонiка та композицiйна побудова проста;
рядки строфи, як правило, нерiвноскладовi, вiрш бiльше тяжiє до
тонiчного, анiж силаботонiчного, що є свiдченням ïх давнього
походження.