Технiчна творчiсть на уроцi працi як перспективна форма трудовоï пiдготовки учнiв загальноосвiтньоï школи
Сучасний рiвень високотехнологiчного виробництва потребує нетiльки працiвника, що добре знає технiку i технологiю, але i
має розвинутi творчо-технiчнi здiбностi. Особливостi сьогодення й
майбутнього вказують, що технiчна творчiсть притаманна не тiльки
сучасному виробництву а й буде набувати все ширшого застосування у
перспективi. Як вказує еволюцiйний розвиток технiки, у
майбутньому, використання технiчноï творчостi стане домiнуючим
фактором розвитку виробництва. Тому навчання учнiв застосовувати
технiчну творчiсть пiд час працi стає актуальною складовою
пiдготовки майбутнього технiчного спецiалiста. У звязку з цим важливого
значення набуває розвиток творчо-технiчних здiбностей учнiв у
процесi навчання в школi, щоб пiдготувати ïх до можливостi
застосовувати ïï у процесi працi на високотехнологiчному
виробництвi.
Зважаючи на це, трудова пiдготовка учнiв в школi повинна врахувати
вищезазначене i почати навчати учнiв не тiльки працювати рiзними
засобами працi i з рiзними матерiалами, а й застосовувати при цьому
своï творчо-технiчнi здiбностi. Однак, навчальний процес
сучасноï трудовоï пiдготовки учнiв у загальноосвiтнiй школi
здебiльшого базується на репродуктивнiй працi, яка майже не
передбачає розвиток творчо-технiчних здiбностей учнiв. Отже,
виникає суперечнiсть мiж iснуючою трудовою пiдготовкою i потребами
високотехнологiчного виробництва. Вирiшення цiєï суперечностi
породжує навчально-методичну i науково-практичну проблему, яка у
розгорнутому виглядi сконцентрована на таких питаннях: як органiзувати
розвиток технiчно-творчих здiбностей учнiв на уроках Трудового навчання,
яка форма уроку найбiльш сприятлива для цього, який має бути змiст
навчального матерiалу, як у змiстi навчального матерiалу поєднати
технiчну творчiсть та основи трудового навчання?
Запровадження технiчноï творчостi, як одноï iз форми
трудовоï пiдготовки учнiв, розглядали такi науковцi як
Алексєєв В. Є., Аридiн В. М., Андрiанов П. Н., Волощук
I. С., Дубов А. Г., Зеєр Е. В., Качнев В. I., Путi-лiн В. Д.,
Смагiн I. I., Сеульський Р. П., Столяров Ю. С., Розумовський В. Г. та
iншi [1]. На основi педагогiчних дослiджень та проведеноï
експериментальноï роботи у 410 класах загальноосвiтнiх шкiл автори
розкрили можливiсть запровадження елементiв технiчноï творчостi на
уроцi трудового навчання, як один iз засобiв розвитку ïх творчо-
технiчних здiбностей. Практичне застосування технiчноï творчостi
учнiв у навчальному процесi довело, що вони на порядок випереджали
своïх однолiткiв у швидкостi мислення, прийняттi креативного
варiанту вiдповiдi, виявляли причино наслiдковi дiï та iнше.
Психологiчний аспект можливостей розвитку творчо-технiчних здiбностей
учнiв в основнiй школi дослiджували Гiльбух Ю. З., Максимен-ко С. Д.,
Моляко В. О., Петрясинський З. М. та iншi. На основi зроблених ними
дослiджень та проведених експериментiв в школах та позашкiльних закладах
автори доводять, що розвиток творчо-технiчних здiбностей в учнях,
можливий i є реальним. Бiльш того, експериментальна база ïх
дослiджень доводить, що учнi, якi займалися технiчною творчiстю мають
бiльш розвинуте мислення, вiдзначаються нетривiальним вирiшенням
складних технiчних задач та розвинутою уявою.
Педагогiчнi основи розвитку творчих здiбностей учнiв молодших класiв
дослiджував I. С. Волощук, який виявив, що навiть у цьому вiцi в учнях
можливо i потрiбно розвивати творчi здiбностi, якi є ефективним
результатом пропедевтичноï пiдготовки шляхом формування структурних
складових потенцiалу творчоï особистостi з наступним залученням до
розвязання творчих задач наукового, технiчного, органiзацiйного та
художнього характеру [2].
Незважаючи на зробленi психолого-педагогiчнi дослiдження, якi доводять
можливiсть застосувати технiчну творчiсть учнiв на уроцi i беззаперечно
стали науково-практичним надбанням для науковцiв та практикiв, багато
проблем запровадження цього виду дiяльностi у навчальному процесi ще не
висвiтлено. Зокрема, проблему замiни репродуктивноï дiяльностi
учнiв на технiчно-творчу, або певне поєднання технiчноï
творчостi iз отриманням знань i вмiнь про засоби працi i технологiчнi
процеси. Не висвiтленими залишилися й iнструменти запровадження
технiчноï творчостi учнiв, якi допоможуть вчителю органiзувати
розвиток творчо-технiчних здiбностей учнiв; вiдсутнi дослiдження, якi
вказують на кiлькiсть репродуктивноï та творчоï дiяльностi, що
має бути у змiстi; за якими принципами потрiбно вiдбирати змiст
навчального матерiалу та обєкти працi, якi б вiдповiдали
дидактичним принципам трудового навчання i розвитку творчо-технiчних
здiбностей учнiв. Все це потребує наукового теоретичного
обґрунтування. Крiм означеного, iснує ще ряд проблем серед
яких створення навчально-методичного комплекту та багато iнших психолого-
педагогiчних проблем запровадження технiчноï творчостi учнiв на
уроцi Трудового навчання. Зовсiм не розкрито в дослiдженнях за якими
критерiями та як потрiбно готувати вчителя, щоб вiн був теоретично i
практично готовий до викладання нового дидактично обґрунтованого
навчального матерiалу на уроках трудового навчання в школi.
Спираючись на зробленi попереднiми науковцями дослiдження та виявленiпри ïх аналiзi ряд нерозкритих проблем запровадження технiчноï
творчостi учнiв в шкiльну практику метою статтi став розгляд кiлькох з
ба-гатоаспектних проблем, якi стоять перепоною для запровадження в
учбовий процес трудового навчання технiчноï творчостi учнiв, як
одного з
Варiанту сучасноï трудовоï пiдготовки учнiв.
Сучасна економiчна перебудова в Украïнi, встановлення ринкових
вiдносин й загальна змiна полiтичного устрою, викликали ряд змiн в усiх
галузях дiяльностi. Не обминули вони i освiтню галузь, яка одна з перших
вiдчула на собi усi за i проти реформи украïнськоï школи. Саме
в нiй пiд гаслом гуманiзацiï усiлякими правдами i не правдами
освiта все бiльше стає гуманiтарною, що боляче
вiддзеркалюється на вiтчизнянiй трудовiй пiдготовцi технiчних
фахiвцiв. На рiзних етапах розвитку Украïни реформи школи мали
рiзнi пiдходи до здiйснення трудового i полiтехнiчного навчання та
звязку школи з життям.
У 20-х роках ХХ столiття школа будувалася як професiйна на основi
проекту Положення про єдину трудову школу Украïнськоï
РСР в якiй давалася загальноосвiтня пiдготовка потрiбна до вступу у вищi
навчальнi заклади, одночасно забезпечуючи допрофесiйну пiдготовку учнiв
[3].
У 50-тi роки був вiдхiд загальноосвiтньоï школи вiд принципу
ïï звязку з життям. Трудова i полiтехнiчна пiдготовка учнiв не
була в центрi роботи школи. Школа в тi роки головну увагу придiляла
пiдготовцi учнiв до вступу у вищi навчальнi заклади. Питання практичного
ознайомлення учнiвськоï молодi з основами виробництва, пiдготовки
пiдростаючого поколiння до працi у галузi технiки та створення технiчних
матерiальних цiнностей, були зовсiм виключенi з навчальних планiв i
програм. I лише у 1958 роцi з виходом закону Про змiцнення звязку школи
з життям i подальшим розвитком системи народноï освiти в СРСР
робота школи була спрямована на принцип звязку навчання з працею [4].
Подальшi змiни 1966 року, коли вийшла Постанова ЦК КПРС i Ради Мiнiстрiв
СРСР Про заходи по дальшому полiпшенню роботи середньоï
загальноосвiтньоï школи навчальний процес в школi впав у певнi
крайнощi суцiльноï полiтехнiзацiï, прагнучi пiдготувати
квалiфiкованих робiтникiв для промисловостi i сiльського господарства
[5]. При цьому почала недооцiнюватися роль загальноосвiтньоï
пiдготовки.
У процесi виправлення зроблених помилок у 1977 роцi перед школою було
висунуто нове завдання формування в учнях активноï
життєвоï позицiï, вдосконалення пiдготовки ïх до
працi з врахуванням науково-технiчного прогресу, який вимагає
пiдвищення культурно-технiчного i освiтнього рiвня трудящих,
вдосконалення пiдготовки квалiфiкованих кадрiв робiтникiв i спецiалiстiв
[6].
Згодом школi було дано завдання зорiєнтуватися на диференцiйований
пiдхiд до навчання учнiв у старших класах.
Останньою реформою школи став Закон Украïни Про внесення змiн i
доповнень до Закону Украïнськоï РСР Про освiту. Вiдповiдно до
якого було прийнято Концепцiю про державний стандарт у галузi
Технологiя. Вiдповiдно до нього визначалося, що засобами трудовоï
пiдготовки
Потрiбно сприяти соцiально-трудовому становленню учнiв, ïх
ефективному професiйному самовизначенню в умовах ринку працi, оволодiння
загально технологiчними та спецiальними компонентами знань, вмiнь та
навичок.
Аналiзуючи вищеозначенi реформи школи та принципи трудовоï
пiдготовки учнiв було виявлено певну циклiчнiсть та прилаштування школи
вiдповiдно до таких державних вимог як: економiчних, полiтичних i
соцiальних.
Аналiз сучасного стану школи виявив певнi протирiччя у трудовiй
пiдготовцi, де навчальний процес повинен готувати спецiалiстiв
вiдповiдно до вимог високо розвинутого технологiчного виробництва ХХI
столiття з певним практичним досвiдом а натомiсть, предмет Трудове
навчання став вербальним.
Виходячи з дiалектики розвитку суспiльних вiдносин ми можемо
стверджувати, що для подальшого економiчного розвитку нашоï держави
сучасна школа повинна, спираючись на гуманiстичний принцип забезпечувати
i вiдповiдну технiчну пiдготовку учнiв. У той же час, дискримiнацiя iнженерно-
технiчних спецiальностей висунула ряд проблем iз залучення учнiв до
роботи у технiчнiй галузi. Отже, до виявлених проблем науково-
педагогiчного характеру додаються i проблеми соцiально-процесуального.
Не маючи можливостей вирiшити соцiально-процесуальнi проблеми зупинимося
на педагогiчних. У звязку з цим педагогiчна наука повинна розробити такi
теоретичнi засади, якi б вирiшили проблеми сьогоднiшнього трудового
навчання. До них ми можемо вiднести такi:
теоретичне обґрунтування запровадження новоï системи
трудового навчання технiчно-творчоï дiяльностi учнiв на уроцi
працi;
залучення учнiв до творчо-технiчноï дiяльностi;
розробка дидактичного матерiалу для сучасного трудового навчання, де б
поєднувалися технiчнi i трудовi знання учнiв з розвитком ïх
творчо-технiчних здiбностей;
пiдготовка вчителя трудового навчання до роботи iз розвитку творчо-
технiчних здiбностей учнiв.
Теоретичне обґрунтування i розробка новоï системи трудового
навчання в школi потребує спецiального наукового дослiдження, де
буде запропонована педагогiчна модель, яка буде вiдповiдати вимогам
високотехнологiчного виробництва.
Залучення учнiв до творчо-технiчноï дiяльностi можливе шляхом
запровадження в загальноосвiтню школу ряду елективних курсiв
технологiчного профiлю, зокрема: Iсторiя технiки, Технiчна творчiсть
Основи конструювання технiки та iнше.
Процес розвитку творчо-технiчних здiбностей, на уроцi трудового
навчання, можливий за умови занурення учнiв у процес творення, який
передбачає реалiзацiю отриманих трудових знань i вмiнь пiд час
виготовлення конкретноï конструкцiй (двi-три за вибором), що поданi
у
Пiдручнику. Наприклад, опанування теми: Технологiчнi процеси ручноï
та механiчноï обробки деталей виробiв для учнiв 7-го класу, можливо
побудувати як стандартний репродуктивний процес iз засвоєння знань
та вмiнь, а можна зробити його цiкавим творчим. У такому разi учням
потрiбно запропонувати опанування теми шляхом виготовлення шахових
фiгур, деревяних кеглiв i бiт, бiльярднi шари, товкучки, качалки для
тiста, моделi древнiх гармат, башти древнiх замкiв i таке iнше.
При такiй органiзацiï уроку трудового навчання в учнях
виникає латентна зацiкавленiсть у фiзичнiй трудовiй дiяльностi,
отримання знань з технологiï рiзання рiзними засобами працi i
обрання найбiльш доцiльного, бажання долучитися до свiту технiки i
пiзнати усi ïï складнощi.
Можливий i iнший варiант запровадження творчо-технiчноï дiяльностi
учнiв на уроцi трудового навчання. Вiн може бути органiзований так, що
учнi пiд час моделювання й конструювання технiчних обєктiв
опановують потрiбними знаннями i вмiннями застосовуючи ручнi i механiчнi
засоби працi, використовуючи потрiбнi технологiï обробки
матерiалiв.
В обох варiантах змiст i структура уроку трудового навчання
передбачає, творчо-технiчну дiяльнiсть субєктивного
характеру. Розглянемо цей процес за суттю. Пiд час уроку трудового
навчання учнi, вiдповiдно до програми й змiсту теми пiдручника задiянi у
виготовленнi технiчного обєкту й осмислено здобувають потрiбнi
ïм знання та вмiння, бо ïх дiяльнiсть спрямована на створення
конструкцiï. При цьому, творчо-технiчна дiяльнiсть учнiв,
охоплює усi стадiï циклу технiчноï творчостi: вiд
вiдображення потреби створення технiчного обєкту й постановки
задач до етапу його практичного втiлення. Сам технiчний обєкт
виступає метою творчо-технiчноï дiяльностi учнiв, яка
задовольняє визначення технiчна творчiсть учнiв: значимiсть для
учня, користь вiд неï при застосуваннi i субєктивною
новизною. Здiбностi до творчо-технiчноï дiяльностi й отриманнi
знання та вмiння працювати iз засобами працi, потрiбнi тут учню для
результативностi його дiяльностi i виконують роль засобу отримання
технiчного обєкту. При цьому, вчитель, програма та пiдручник
виконують роль засобу трудового навчання, завдяки якому учень має
можливiсть досягти мети. Прояв i розвиток творчо-технiчних здiбностей
учнiв стають при цьому наслiдком педагогiчного процесу, який має
на метi розвиток означених здiбностей.
Поєднання двох процесiв: педагогiчне керiвництво трудовим
навчанням учнiв i технiчна творчiсть учнiв є ïх логiчною
доцiльнiстю. Нi творча дiяльнiсть учнiв, нi керiвництво вчителем
навчанням не можуть iснувати одне без одного бо є проявом
єдиного педагогiчного процесу, який поєднує розвиток
творчо-технiчних здiбностей учнiв i навчання трудовим дiям.
Серед дослiдникiв технiчноï творчостi учнiв, майже усi вказують на
Те, що реалiзацiя технiчно-творчоï дiяльностi на уроцi, можлива
шляхом запровадження у змiст навчання таких складових як моделювання i
конструювання учнями обєктiв технiки. На нашу думку, для
реалiзацiï вищео-значеного потрiбно створити систему творчих
завдань з моделювання й конструювання, розробити ïх змiст i
методику застосування на уроцi. При такому пiдходi учнi вiдразу можуть
бути задiянi теж у двох процесах. Створена система творчих завдань з
моделювання й конструювання може входити у навчально-методичний комплект
як окремо, так i безпосередньо бути вмiщена у пiдручнику.
Розглядаючи таке трудове навчання учнiв, як один iз перспективних шляхiв
розвитку трудовоï пiдготовки ми вважаємо, що поєднання
репродуктивного навчання учнiв з технiчною творчiстю, на основi
запропонованих педагогiчних моделей можливе i актуальне. Не суперечать
цьому i головнi задачi трудового навчання, якi спiвпадають iз задачами
технiчноï творчостi учнiв а саме:
1. Опанування системою технiчних знань, вмiнь та навичок, що є
основою трудовоï пiдготовки учнiв.
2. Отримання знань суспiльно технiчного характеру: про матерiали,
механiзми, апарати, машини, технологiï, органiзацiя, економiка i
планування виробництва, технiка безпеки та iнше.
3. Розвиток творчо-технiчних здiбностей й стiйкого iнтересу до технiки.
4. Формування навичок творчо-технiчноï дiяльностi й трудовоï
культури. 5. Розширення й поглиблення науково-технiчних знань й вмiнь
учнiв.
5. Знайомство iз змiстом та умовами працi за професiями, що повязанi з
виготовленням технiки.
Такi самi задачi ставляться i перед технiчною творчiстю учнiв. Отже,
вирiшення задач трудового навчання цiлком можливе за умови, коли науково-
технiчнi знання, якi отримують учнi в процесi навчання так чи iнакше
реалiзується безпосередньо у творчо-технiчнiй дiяльностi.
Запровадження технiчноï творчостi учнiв на уроках трудового
навчання допоможе уникнути i ряду недолiкiв, якими страждає, як
гурткова форма технiчноï творчостi учнiв та i репродуктивне трудове
навчання.
Проблемою запровадження технiчноï творчостi учнiв у трудове
навчання є i вiдповiдна пiдготовка вчителiв працi. У даному
випадку вчитель працi має бути творчою особистiстю, яка поведе за
собою учнiв та навчить ïх творчо-технiчнiй дiяльностi. Серед задач,
якi стоять перед таким вчителем обовязково будуть: вiн повинен знати
особливостi технiчноï творчостi кожного учня, володiти
психологiчними знаннями, щоб визначати крок розвитку творчо-технiчних
здiбностей учнiв, особливостi протiкання процесу творчостi та вмiти
застосовувати перелiченi знання на практицi, вмiти
Органiзувати технiчно творчу дiяльнiсть учнiв.
Перерахованi задачi роботи вчителя, ранiше не розглядалися як задачi
пiдготовки до технiчноï творчостi. За основу роботи вчителя
трудового навчання ставилися задачi спрямованi на пiдготовку й
проведення уроку, який би готував учнiв тiльки до виконання чiтких
трудових дiй. Вчитель, який стане запроваджувати систему, де технiчна
творчiсть учнiв є трудовою пiдготовкою повинен дотримуватися пiд
час уроку певних умов:
6. Задiєння учнiв до дiяльностi, яка собою забезпечує
можливiсть самостiйного вирiшення рiзних питань i задач.
7. Пiдведення учнiв до творчо-технiчноï iдеï або постановка
перед ними питань i творчих задач технiчного характеру..
8. Спонукання учнiв до застосування знань з основ наук та основ
виробництва у трудовому процесi.
9. Стимулювання творчо-технiчноï дiяльностi учнiв.
Розглянувши можливостi запровадження у трудове навчання
Загальноосвiтньоï школи технiчноï творчостi, як одноï iз
форми трудовоï пiдготовки учнiв ми можемо зробити висновок, що
незважаючи на iснування ряду висвiтлених проблем вона цiлком можлива i
вiдповiдає перспективам трудовоï пiдготовки учнiвськоï
молодi в Украïнi.
Олександр Бєлошицький
Кандидат педагогiчних наук,
