Сюжет роману Барчестерские вежi
ентони Троллоп по визначенню сучасних англiйських лiтературознавцiв,останнiй викторианский класик, що вписав примiтну сторiнку в iсторiю
реалiстичного роману середини XIX в. Троллопу, що отличались рiдкiсною
плiднiстю, належить 47 романiв, кiлька збiрникiв оповiдань, книги
шляхових нарисiв, бiографiï великих людей
Не всi добутки Троллопа написанi з однаковою силою. Але в кращi з них
письменниковi вдалося створити виразну реалiстичну картину вдач
своєï епохи. Вiн дав художнє осмислення морального
укладу життя викторианской Англiï перiоду розквiту, проникнувши в
основи не тiльки суспiльних вдач, але й суспiльних вiдносин. Вiдмiтною
рисою створених ïм портретiв була рiдка для того часу психологiчна
витонченiсть у показi схованих щиросердечних рухiв персонажiв
Почавши свiй творчий шлях уже в дозрiлих лiтах, маючи великий
життєвий досвiд i сформований свiтогляд, Троллоп зберiг вiрнiсть
своïм художественно-естетическим позицiям з перших добуткiв i до
кiнця життя. З роками нравоописание, виконане драматизму повсякденного,
здобувало бiльшу критичну гостроту, пiдсилювалися сатиричнi мотиви,
насамперед — у зображеннi англiйськоï аристократiï й
заправив полiтичного життя. В 60-х рр. критичний реалiзм в Англiï
здобував новi риси, що найбiльше яскраво виявилися у творчостi
провiдноï представницi так званого англiйського натуралiзму Джордж
елиот, з якоï багато чого поєднувало Троллопа як в естетицi,
так i в художнiй практику
Барчестерские вежi роман, що ставиться до раннього перiоду творчостi
Троллопа. Вiн входить у цикл романiв Барчестерские хронiки,
об'єднаних загальним мiсцем дiï — вигаданим графством
Барчестер — i загальними персонажами. Дiючi особи цiєï
комедiï вдач — провiнцiйне дворянство всiх мастей,
духiвництво всiх рангiв, адвокати, клерки, лiкарi Троллопу дорога
гармонiя цього патрiархального миру, i вiн не стiльки бичує
пороки, скiльки iронiзує над людськими слабостями. Конфлiкт у
цьому романi автор не доводить до трагiчноï гостроти, а знаходить у
загальному правдоподiбне оптимiстичне рiшення, i щораз вiдновлюваний
спокiй символiзує мiцнiсть цього миру. Сюжет роману
будується головним чином на суперництвi й iнтригах у боротьбi за
владу. Близька кончина єпископа Грантли, що протягом довгого рокiв
правил єпархiєю, i одночасне падiння кабiнету мiнiстрiв
виводять зi звичноï рiвноваги суспiльство Барчестера: усiх
хвилює, яке уряд буде призначати нового єпископа —
консервативне або лiберальне?
Якщо єпископ умре до падiння старого кабiнету, той прем'єр-
мiнiстр, що йде у вiдставку, встигне призначити новим єпископом
сина покiйного, архiдиякона Грантли. З волi всесильного випадку
єпископський сан вислизає вiд доктора Грантли. Новим
єпископом призначений доктор Прауди, що представляє iнший,
лiберальне плин у церквi, що для консервативно настроєних
священикiв Барчестера представляється майже що святотатством.
Людина слабкий i незначний, доктор Прауди перебуває пiд черевиком
у дружини, що завзято втручається в церковнi справи. Саме iз
цiєю сюжетною лiнiєю зв'язанi майже всi комiчнi епiзоди
роману
Однак миссис Прауди не єдина претендентка на єпископську
владу. Капелан нового єпископа, хтось Обадия Слоуп, прибуває
в Барчестер iз твердим намiром стати першим серед духовних осiб мiста.
Ще одна сюжетна лiнiя пов'язана iз удовою Елеонорою Болд, на якiй
вирiшує женитися Слоуп, прибравши до рук ïï грошi.
Залицяння Слоупа ускладнили вiдносини Елеонори з доктором ейрбином, що
був професором поезiï в Оксфордi, а нинi священиком скромного
приходу в Барчестерской єпархiï. Iсторiя любовi ейрбина й
Елеонори показана Троллопом з бiльшою психологiчною майстернiстю
Вiн простежує виникнення й розвиток почуття у всiх його вiдтiнках,
не порушуючи законiв жанру комедiï вдач: показує, як
взаємний iнтерес i симпатiï поступово переростають у
закоханiсть i, пройшовши через випробування, стають теперiшньою любов'ю.
Слоуп з ганьбою вигнаний з мiста. Однак дух його не зломлений, i порок
не покараний. Слоупи живучi, говорить Троллоп, i вмiють добре
пристосовуватися до всяких обставин. Обадия Слоуп знаходить собi багату
вдову й утiшає ïï в горi. Бiльше того, вiн
здобуває славу одного iз самих благочестивих служителiв Божих у
досить респектабельноï частини суспiльства iншого мiста
