Суспiльно-побутовi пiснi

Розвиток нацiонально-суспiльноï свiдомостi, iнтеграцiйнi процеси
украïнського народу спричинили виникнення окремоï групи
лiричноï пiсенностi, в якiй основне мiсце посiдають не особистi
родиннi проблеми чи духовнi конфлiкти, а всезагальнi масовi суспiльнi
явища. Це соцiально-побутовi (або суспiльно-побутовi) лiричнi пiснi, в
яких вiдбилися почуття, роздуми не окремих людей, а певних соцiальних
груп (козакiв, чумакiв, рекрутiв, наймитiв та iн.), викликанi подiями чи
обставинами суспiльного життя народу, характерними рисами станового
побуту.
Цi пiснi виникли на основi народноï традицiï виробленоï
вiками обрядовоï лiрики та родинно-побутовоï пiсенностi, яка
передувала появi суспiльно-побутових пiсень. Успадкувавши деякi риси
тематики та поетики тих пiсенних жанрiв, на основi яких вони
розвинулись, цi твори синтезували в собi й новi ознаки, породженi
розвитком нацiональноï свiдомостi, виникненням нових соцiальних
груп та iн. Хоча вони неоднорiднi за тематикою, рiзняться жанровими
ознаками, способом поетичного викладу, ïх
об´єднує виражене в них ставлення до дiйсностi вони
вiдбивають настроï та почуття певних груп народу, викликанi тими чи
iншими явищами суспiльного життя. Ця прикмета зближає соцiально-
побутовi пiснi з iсторичними. Тому тривалий час дослiдники не видiляли
ïх в окрему групу. Але на вiдмiну вiд iсторичних, вони не
пов´язанi з конкретними подiями, не згадують дiйсних фактiв, iмен
осiб. ïхнi героï типовi узагальненi образи козакiв, чумакiв,
рекрутiв i т. п. Крiм того, в iсторичних пiснях, що є жанром
героïчного пiсенного епосу, домiнує епiчне начало (опис
самоï подiï, вчинкiв героïв тощо), а у соцiально-
побутовiй лiрицi сюжетнiсть чи подiєвiсть майже вiдсутня увага
зосереджується на почуттях, переживаннях, роздумах, тобто
внутрiшньому психологiчному станi, спричиненому певною подiєю чи
явищем. Суспiльно-побутовi пiснi є лiричними пiснями, в яких
iсторичне буття народу передається лише крiзь призму його
сприйняття загальнонародною свiдомiстю, виявляється в узагальнених
поглядах на життєвi явища з точки зору нацiонального
свiтосприймання, народноï моралi, етики та естетики. Вiдповiдно до
тематики суспiльно-побутовi пiснi подiляються на окремi групи, кожна з
яких пов´язана з певним суспiльним явищем в життi народу (чи
точнiше певною соцiальною верствою). В. Балушок пов´язує
виникнення груп суспiльно-побутових пiсень iз традицiєю iснування
соцiальних громад та професiйних союзiв, кожен з яких мав своï
закони, обряди та правила вступу, вимоги поведiнки. Одна з перших спроб
тематичноï циклiзацiï соцiальноï лiрики здiйснена Ф.
Колессою в працi Украïнська усна словеснiсть (1938). Видiляючи
окремий жанровий рiзновид становi пiснi (на противагу поезiï
хлiборобського стану), вiн зараховував до нього такi цикли: 1) пiснi
чумакiв; 2) пiснi солдатiв i рекрутiв; 3) бурлацькi й наймитськi пiснi;
4) ремiсницькi пiснi.
Цей принцип тематичного подiлу в залежностi вiд соцiальних груп народу
зберiгся в украïнськiй фольклористицi до сьогоднi. Однак тематичних
циклiв налiчується значно бiльше новi суспiльнi обставини
породжують виникнення рiзних верств чи груп, а вiдтак з´являються
й новi цикли суспiльно-побутових пiсень.