Шкiльний твiр роздум на тему: Книга в XXI столiттi виняток чи повсякденна?

Книги — морська глибина. Хто в них пiрне аж до дна, Той, хоч i
труду мав досить, Дивнiï перли виносить… — писав Iван
Франко. Книги зберiгають для людства чарiвний свiт добра й краси, вони
можуть навчити великих тайн, окрилити мрiю. Не так уже давно, наприкiнцi
XX столiття, вченi прогнозували зникнення книжковоï культури
взагалi. Мовляв, навiщо книги з паперу, якщо тепер iснує
можливiсть всю Нацiональну бiблiотеку записати на один кристал! Так,
можливостi iнформацiйних технологiй сьогоднi сягнули так далеко, як не
заглядали навiть науковi фантасти. Але книги залишаються i ще довго
залишатимуться великим надбанням культури. Як добре пахне друкарською
фарбою новенька книжка! Якi гарнi в нiй кольоровi iлюстрацiï! Можна
погортати ïï сторiнки туди-сюди, торкнутися до майстерно
зроблених гравюр, передивитися коментарi. Книги вже багато тисячолiть
супроводжують людську цивiлiзацiю. Нас вражають таємничi зарубки-
написи з палеолiтичних печер, клинописнi знаки на чорному базальтi,
якими записано першi в свiтi людськi закони, череп'янi дощечки з
руïн стародавнього Вавилону, єгипетськi iєроглiфи,
виведенi на папiрусах. Найдавнiша книга у свiтi — 13 папiрусних
томiв iз нумерованими сторiнками в шкiрянiй оправi. Вони знайденi 1946
року в Луксорi, а написанi — у III столiттi н. є. Так довго
книги переписували за високими мурами монастирiв, приковували книги
ланцюгами до церковних стiн, як велику цiннiсть передавали у спадок. По-
i над дев'ятсот рокiв тому монахи-стiнописцi зобразили киïвського
князя-воïна Святослава на знак його освiченостi — з книгою у
руках. Усiм вiдома перша в Украïнi бiблiотека, створена Ярославом
Мудрим. На Євангелiях, привезених iз своïм посагом
киïвською князiвною Анною Ярославною, присягалися французькi королi
в Реймсi. , Великим багатством сучасних бiблiотек є стародруки
— шедеври Iоганна Гутенбер-га та Iвана Федорова. Навiки увiйшли до
скарбницi культури украïнського народу Апостол, Острозька Бiблiя. В
останнiй було застосованр шiсть друкарських шрифтiв, двоколонний набiр,
титульний аркуш.
Та й сьогоднi, коли на комп'ютерних дисках у мене вже зiбрано стiльки
книжок, скiльки в районнiй бiблiотецi, я все ж iду в бiблiотеку, щоб
узяти книгу, ЯКа ВУГСЄ побувала в багатьох читачiв. Вона зберегла
ïхнi схвальнi написи, знаки обурення або запитання. Хтось зронив
пiд впливом емоцiй на сторiнку сльозу. Хтось забув помiж сторiнками
китайську закладку iз шовковими китицями. Одного разу в бiблiотецi я
проглядала томик Пушкiна, виданий 1899 року, в рiк сторiччя вiд дня
народження поета, i знайшла там засохлу квiтку. Мабуть, якогось
червневого ранку цю книжку читала юна гiмназистка — i зробила свою
закладку, поклавши тоненьку квiточку, яка i збереглася до початку
третього тисячолiття серед пожовклих сторiнок книги. А якi чудовi
золотi, срiбнi, шкiрянi оправи стародрукiв — прекраснi витвори
середньовiчних митцiв! Це чарiвнi вироби голландських, французьких,
нiмець ких ювелiрiв. У вiддiлi рiдкiсних книг та рукописiв
Харкiвськоï науковоï бiблiотеки iм. Короленка
зберiгається багато стародрукiв, малоформатних, малотиражних
книжок, якi давно вже стали бiблiографiчною рiдкiстю, книжки з
автографами. Написи на книгах — це цiкавий предмет
колекцiонування. Вiршованi побажання, фiлософськi сентенцiï, навiть
дати з пiдписами великих людей можуть стати в пригодi тим, хто
вивчає ïхню творчiсть. Якийсь особливий смак — гортати
сторiнки, до яких торкалися Леся Украïнка, Iван Франко, Гнат
Хоткевич, Борис Чичибабiн. Взiрцем читацькоï любовi до книги
є екслiбрис. Буквально це слово означає — З книг. Це
графiчний знак, яким власник помiчає своï книги. Екслiбрис
завжди мiстить малюнок на тему лiтературних або наукових уподобань
власника. Першi екслiбриси з'явилися у Нiмеччинi в другiй половинi XV
ст. ïх створювали Альбрехт Дюрер, Ганс Гольбейн-Молодший, Лукас
Кранах. Перший книжковий знак в Украïнi датований 1601 роком
— це екслiбрис цехового майстра Огофана Самборського з мiста Кам'янець-
Подiльский. Власними екслiбрисами прикрашали своï книги брати
Розумовськi, граф Безбородко. Видатним майстром екслiбрису були
украïнськi художники Г. Нарбут, М. Жук, М. Фрадкiн, Караффа-Корбут
та багато iнших.
Колись, мабуть, електроннi книги будуть розповсюдженi, як газети, буде
можливiсть, ïдучи потягом, пiдключитися до найбiльшоï у свiтi
бiблiотеки та гортати сторiнки, натискаючи на клавiшi, але не можливо
буде комусь подару-ннти цей витвiр мистецтва, написати друговi кiлька
зворушливих слiв або з гордiстю показувати друзям раритет, за яким
полював багато рокiв…