Сенс бунту Марiо (за новелою Т. Манна Марiо i чарiвник)

Подiï, описанi в новелi Т. Манна Марiо i чарiвник, вiдбуваються в
30-тi роки двадцятого столiття в iталiйському курортному мiстечку Торре
дi Венере. Як атмосфера курорту має забезпечувати вiдпочиваючих
комфортом i розвагами. Але в Торре гостi мiстечка зiткнулися з вiдвертою
ворожiстю злiсть i шматування, напруження з самого початку висiли в
повiтрi, тутешнiм бракувало щиростi й невимушеностi, тут загрозливо
зосередився весь дух тамтешнiх настроïв. Цi зауваження автора
створюють тривожний настрiй, готують читача до того, що розв'язка твору
буде трагiчною. Дух в природi поєднується iз задушливою
атмосферою в Iталiï, де полiтичнi часи тiсно пов'язана з
iдеєю нацiï. Зверхнiсть, грубiсть влади у ставленнi до людей
передалася i пересiчним громадянам.
Кавальєро Чiполло мандрiвний вiртуоз, майстер розважати публiку,
стриптизер, перетворював своï вистави на зле знущання з людей, над
ïхнiми найпотаємнiшими, найiнтимнiшими почуттями, роблячи з
них посмiховисько, слухняних ляльок. Практично нiхто в залi не мiг
опиратися злiй волi чарiвника. Милам Анджольєрi, симпатична
порядна жiнка середнiх лiт, господиня пансiоннi , вiрна дружина, не
вагаючись пiшла за кривобоким чарiвником, тiльки-но вiн наказав ïй.
Iншi глядачi виходили на сцену й танцювали без музики, пiдкорюючись
ляскоту батога в руках Чiполло. А цей злий демон викликав новi жертви i
розповiдав кожному подробицi його життя. Глядачi дивувалися, захоплено
плескали в долонi, а кривобокий, страшний, напiвп'яний маестро знаходив
дошкульнi слова, щоб принизити гiднiсть людини.
Та ось у залi вiн побачив Марiо … кремезного юнака рокiв двадцяти,
коротко пiдстриженого, з низьким лобом i важкими повiками над туманно-
сiрими, з зеленим i жовтим полиском очима. Зовнiшнiсть його не здавалася
простацькою, насамперед, завдяки вузеньким гарним рукам, аристократичним
навiть для жителя пiвдня…
Марiо за наказом чарiвника слухняно пiшов на сцену. Чiполло розповiв
здивованому хлопцевi про його попередню роботу i зауважив, що зараз юнак
журиться через кохання . Iз зали почувся глузливий регiт iншого хлопця,
Джопанотто, що добре знав iм'я Сiльвестри, яку таємно i безнадiйно
кохав Марiо. Чiполло, цей злий чарiвник, пiд гiпнозом змусив Марiо
повiрити в те, що на сценi знаходиться кохана дiвчина, i наказав юнаковi
поцiлувати себе. Цей блудник чепурився, кокетливо поводив кривими
плечима, манiрно закочучи очi, а Марiо бачив перед собою чарiвну
Сiльвестру i задихався вiд кохання, щастя i пристрастi.
У залi запала мертва тиша, яку порушив регiт суперника Марiо.
Раптом поцiлований горбань ляснув нагайкою, звук якоï розбудив
Марiо, вiн кинувся зi сцени, на ходу витяг пiстолет i вистрiлив у
Чiполло. Марiо не витримав наруги над своïми почуттями,
єдиний серед глядачiн i учасникiв збунтувався i покарав гидкого
демона.
Томас Манн у невеликому творi показав усю складнiсть людських стосункiв.
Не можна знущатися з людей, плювати ïм у душу i принижувати
особистiсть, адже може статися так, шо знайдеться хтось, хто не захоче
терпiти наруги над своïми почуттями.