Розкажiть про Тараса Шевченка — художника

Поезiя Т. Шевченка здобула загальнонародне визнання, принесла
ïï творцевi любов читачiв i невмирущу славу. Але не менш
багатою i цiкавою є творчiсть Шевченка-художника.
Образотворча спадщина Шевченка дуже велика: нинi вiдомо понад 1000
портретiв, пейзажiв, iсторичних та жанрових композицiй, виконаних
художником у технiцi офорта, акватинти, сепiєю й олiвцем,
аквареллю та олiйними фарбами.
Оцiнюючи значення Шевченка як живописця, його сучасник i друг художник
Л. М. Жемчужников вiдзначав: I на цьому шляху вiн був одним з перших,
хто звернувся до рiдного… Тодi як iншi ловили красу iз
спокiйним духом, писали мирний куточок, весiлля, ярмарок, його дух
хвилювався, страждав i виливався гiркими сльозами, якi потiм оберталися
на неспокiйне обурення….
Ще в роки навчання в Академiï художеств Шевченко захопився
створенням реалiстичних жанрових картин. Уже перший його живописний твiр
Сирiтка-хлопчик пiд тином дiлиться милостинею з собакою, що, на жаль, не
зберiгся, був удостоєний срiбноï медалi.
Змiст живописних творiв Шевченка часто перегукується зi змiстом
його поезiй. Наприклад, картина Катерина виконана за сюжетом його
однойменноï поеми, а сюжет живописного полотна Селянська родина
спiвзвучний його поетичним рядкам Садок вишневий коло хати….
Значне мiсце в живопису Шевченка належить портретному жанру. Художник
зображував своïх товаришiв, знайомих, самого себе, а крiм того,
виконував портрети i на замовлення. У написаному аквареллю ще пiд час
перебування у крiпацькiй неволi портретi Є. П. Гребiнки Шевченко
виявив значнi здiбностi портретиста. А створений олiйними фарбами три
роки по тому Автопортрет (1840-1841) свiдчить уже про великi досягнення
художника в цьому жанрi. У портретi Маєвськоï Шевченко втiлив
один iз кращих своïх жiночих образiв. Вiн майстерно зображує
привабливе молоде обличчя, тонко передає ледве вловиму посмiшку,
яка надає образовi невимушеноï життєвостi i
задушевностi.
У цьому портретi, як i в портретах сiм'ï Закревських, дiтей В. М.
Рєпнiна, у портретах Горленко, Лизогуба, Кейкаутовоï та
iнших, створених ним пiд час подорожi Украïною, Т. Г. Шевченко
виявляє себе як художник, котрий досконало оволодiв вершинами
портретного реалiстичного мистецтва. Вiн не просто копiював людське
обличчя, а намагався проникнути у внутрiшнiй свiт людини, дати
ïï глибоку психологiчну характеристику.
Часто звертався Т. Шевченко й до акварельного живопису. Уже в ранньому
своєму творi Марiя, виконаному за сюжетом поеми О. С. Пушкiна
Полтава, Тарас Григорович показав себе видатним майстром акварельного
живопису. Витончений малюнок тут вдало поєднано з багатством
кольорiв.
Аквареллю Шевченко написав велику кiлькiсть творiв, серед них жанровi
картини, портрети й низку прекрасних пейзажiв, зокрема Новопетров-ське
укрiплення з Хiвинського шляху, Мiсячна нiч на Кос-Аралi, Форт Кара-
Бутак, Крутий берег Аральського моря, виконанi пiд час заслання (1847-
1857), та iншi.
Особливу славу Шевченко здобув своïми графiчними творами,
виконаними в рiзних технiках. Гравюру художник вважав одним iз найбiльш
доступних для народу видiв у мистецтвi.
1844 року вiн виконав серiю офортiв пiд назвою Живописна Украïна ,
в яких зобразив сцени iз життя i побуту простого украïнського
народу, його iсторичного минулого, а також мальовничi краєвиди
рiдноï Украïни: Судня рада, Старости, У Києвi,
Видубицький монастир та iн. У цих роботах Шевченко показав свою велику
художню майстернiсть, яка виявилась в умiннi легко оперувати
свiтлотiнню, досягати прозоростi тонiв.
Незважаючи на царську заборону писати i малювати, Шевченко пiд час
заслання створив багато малюнкiв сепiєю та олiвцем на теми iз
життя i побуту казахського народу. Найвiдомiший з них Казахськi дiти-
байгушi, Державний кулак, Казашка Катя. Цiкава також серiя малюнкiв пiд
назвою Притча про блудного сина. В одному малюнку iз цiєï
серiï Кара шпiцрутенами художник смiливо показав те, що до нього не
наважувався зробити жоден живописець, знущання з людини в царськiй
армiï, ганебне приниження людськоï гiдностi.
Серед графiчних творiв Шевченка значне мiсце посiдають портрети дiячiв
культури, близьких та друзiв, автопортрети. На особливу увагу
заслуговують Автопортрет з свiчкою, портрет вiдомого артиста-трагiка
Айри Олдрiджа, Автопортрет 1843 року.
1858 року приïхавши до Петербурга, Шевченко здiйснив свою давнiшню
мрiю почав опановувати нову для нього технiку акватинти. Одним iз перших
видатних творiв, виконаних у цiй технiцi, є Притча про робiтникiв
на винограднику, сюжет для якого художник узяв з вiдомоï картини
Рембрандта. За цю та низку iнших гравюр Петербурзька Академiя художеств
1860 року присвоïла Т. Г. Шевченковi звання академiка гравюри.
Висновок. За своє небагаторiчне творче життя Шевченко-художник
встиг виконати велику кiлькiсть творiв високоï художньоï
якостi в рiзних жанрах i рiзних технiках. Ще за свого життя вiн був для
багатьох представникiв демократичноï iнтелiгенцiï прикладом
самовiдданого служiння народовi. Шевченко визначив напрями розвитку не
лише лiтератури, а й образотворчого мистецтва Украïни шляхом
гуманiзму, народностi, боротьби за кращу долю людей.
Опорнi слова й поняття: реалiстичнi жанровi картини, портретний живопис,
технiка офорта, акватинта, акварельний живопис, графiчнi твори ,
гравюра.
План вiдповiдi
1. Зв'язок сюжету оповiдання Максим Тримач з украïнською народною
творчi-
2. Романтичний струмiнь опо-
3. Реалiстичнiсть оповiдi, соцiальнi причини побутового конфлiкту.
4. Визначте жанр та особливостi сюжету твору Марка Вовчка Максим Тримач.
В оповiданнi Марка Вовчка Максим Тримач, що увiйшло в збiрку Народнi
оповiдання, родинно-побутовий мотив розроблено в дусi украïнських
народних пiсень i балад. Тобто за жанрово-стилiстичними ознаками його
можна визначити як романтичне оповiдання. Сюжет оповiдання переносить
читача у свiт стародавнiх украïнських повiр'ïв i легенд, пiсень-
балад, в часи козацтва, коли в умовах бойового, неспокiйного, сповненого
небезпек i злигоднiв життя складалися могутнi, вольовi й гордi характери
украïнцiв. У ньому виразно виявлено романтичний струмiнь,
опоетизовано виключних, сильних особистостей, пiднесених над оточуючим
середовищем, поставлених у незвичайнi, ускладненi ситуацiï. Цей
сюжет побудовано на епiзодичнiй подiï саме такого, незвичайного
характеру.
Проте письменниця не iдеалiзує давнину, вона критично ставиться до
патрiархальних форм давнього козацького й селянського життя з його
соцiальною нерiвнiстю й деспотичною, непохитною владою старшого
поколiння. Героï Марка Вовчка не миряться зi сваволею старших,
родинним деспотизмом i, зовнi нiби пiдкорившись, виявляють гострий
внутрiшнiй протест або трагiчно виходять iз конфлiкту.
В оповiданнi Максим Тримач освячена патрiархальними традицiями
селянського побуту покiрливiсть дiтей волi батькiв призвела до загибелi
вродливу, з сильним характером дiвчину Катрю. Вона з батьковоï волi
надовго розлучається з коханим, а коли дiзнається про
загибель Семена, кидається в Днiпро i тим самим утверджує
нездоланну силу свого кохання .
Суворий, невблаганний батько, старий Максим тяжко переживає, сумно
йому в хатi. А як подивиться на Днiпро, так i плаче за дочкою, визнаючи:
Загубив я твiй вiк молоденький! Винуватця трагедiï нiхто не
карає, вiн сам усвiдомлює свою провину, тяжко
страждає, карається. Багато переживши i передумавши пiсля
смертi старшоï дочки, меншу доньку Максим одружив уже з тим, хто
ïй був до вподоби.
Утворi Максим Тримач загальний романтичний колорит пов'язаний з
реалiстичнiстю оповiдi. Зокрема висвiтлено соцiальну причину тяжкого
побутового конфлiкту: багатий Максим Тримач не хоче вiддати замiж свою
дочку за бiдняка Семена.
Похмура, трагiчна тема баладного характеру зумовила й вiдповiдне
звучання оповiдання Максим Тримач. Воно вiдзначається емоцiйнiстю,
схвильованiстю викладу.
Висновок. При аналiзi сюжету романтичного оповiдання Марка Вовчка Максим
Гримач вiдчувається зв'язок з народною баладою, яка хоч i
має романтичний характер, але малює передусiм реальнi
подiï.
Опорнi слова й поняття: романтичне оповiдання, родинно-побутовий мотив,
балада , романтичний колорит, реалiстичнiсть оповiдi, жанр, сюжет,
зв'язок iз народною творчiстю.