Рiздвяна пiсня у прозi прояв вiри в добру суть людини

Одне з якнайкращих добрих i свiтлих свят — це свято Рiздва. У кожного народу є свiй лiтературний твiр , присвячений Рiздву: Нiч перед Рiздвом М. Гоголя, Снiжна королева Андерсена, цикл Рiздвяних повiстей Ч. Дiккенса, серед яких Рiздвяна пiсня у прозi як прояв вiри в добру суть людини, у можливiсть перетворень напередоднi Рiздва. У творi Чарльза Дiккекса чарiвна сила Рiздва — Духи Рiздва — напередоднi свята допомогли головному героєвi — Скруджу — людинi, що потрапила пiд владу грошей, по-iншому подивитися на життя, позбавитися вiд черствостi та вiдособленостi. Пригадати себе себе у дитинствi й багатьох iнших людей, тих, що зустрiлися йому на життєвому шляху. Стати чуйною людиною, вiдчути потребу в спiлкуваннi зiншими людьми i наданнi допомоги тим, хто цього потребують. Духи Рiздва вилiкували Скруджа вiд зла i жадання грошей, змiнили його.
Так чарiвна зустрiч, що вiдбулася в нiч перед Рiздвом, змiнила свiтосприймання Скруджа, i вiн почав по-iншому вiдноситися до життя i навколишнiх людей. А свята стали для нього не марною втратою часу, а прекрасною можливiстю зробити щось приємне.