Полемiки ХIХ поч. ХХ ст. навколо питань про УЛМ. Вiдомостi з iсторiï ЛМ в шкiльному курсi УМ

Суть дискусiï: в тому, що вперше було акцентовано увагу на нормах
УЛМ, а саме на нормах науковоï i публiцистичноï мови. Власне,
дискусiя присвячена нормам УЛМ. Учасники дискусiï: Б. Грiнченко, А.
Кримський, М. Грушевський, Н.-Левицький, М. Сумцов. Почав дискусiю Н.-
Лев. на прикiнцi 90-х рр у статтi Сьогочасна часопис на мова на
Украïнi(1907), в якiй говорив про кулiшiвку як про найдосконалiшу
мову. Також виступав за стихiйне нормування мови. Говорив про пуризм(це
чистота мови, вилучення iншомовних слiв). Вважав, що мовi нiчого не
треба навязувати. М. Сумцов говорив про те, що орiєнтиром
вироблення мови має бути мова укр. iнтелiгенцiï. Б. Грiнченко
наголошував на трьох питаннях нашого правопису(напис i чи ï пiсля
пригол.; написання -ся разом з дiєсловом чи окремо; уживання в
сполученнi пригол.+й+гол. Значення дискусiï: мала + вплив для
вироблення норм i поглядiв на цi норми, що були створенi мовознавцями в
цi роки. Учасники цiєï дискусiï на Сходi i Заходi
вiдзначали необхiднiсть кодифiкування єдиних норм. М. Грушевський
був проти свiдомоï кодифiкацi Цi здобутки у 20-х рр. були
успадкованi iншими мовознавцями. Перiод украïнiзацiï(20-тi рр.
20ст 1933р кiнець укр.-цiï): полiтика укр.-ï була сформована
до 2925р. Вона вiдiграла + роль: у/м почала вжив-сь в усiх сферах суспiльно-
полiтичноï дiяльностi; стала мовою законодавства, науки, освiти,
частково армiï; було пiдготовлено багато питань, особливо
лексикографiчних(стосовно термiнологiï).Ю. Шевельов глибоко
проаналiзував цей перiод. Це була полiтика зверху, а не з низу. Вона
мала подвiйний характер. Умови-контроль. 1933р 20ст. 80рр 20ст.: у
листопадi 1933р — обєднаний пленум КПУ. Це формальний кiнець
украïнiзацiï. Активiзувався процес лексикографiчноï
роботи в Украïнi тiльки в к.50-60рр., але вже в iнших умовах пiд
впливом рос мови. В 60-тi рр. мовну полiтику визначала така теорiя:
Злиття нацiй та ïхнiх мов- це асимiлятивна полiтика, яка закликала
асимiлювати укр. мову. В цей перiод основна тенденцiя розвитку мовного
процесу орiєнтована на рос мову. Найпродуктивнiший спосiб творення
укр. слiв калькування з рос мови.
Критерiєм вiдповiдностi мовних одиниць в р/м вваж-ся
статистичний(тобто за кiлькiстю вживання), а в у/м критерiй
вiдповiдностi слова i системi рос мови. Так, на поч. 20ст Укр. стала
незалежною державою. З цього часу закiнчився процес русифiкацiï,
який навязувався протягом багатьох столiть. Тепер було встановлено
украïнську iдентичнiсть мовних одиниць, вилучення з у/м слiв, якi
зявилися пiд впливом р/м i якi дублювали питомi мовнi одиницi. Змiнилися
теоретичнi засади розвитку у\м, насамперед процеси торкнулися
термiнологiï. До мовного нормування iснувала теорiя злиття нацiй та
ïх мов. Це вважалося критерiями нормативностi. З 90-х рр. змiнилися
теоретичнi засади розвитку у/м. Критерiями нормативностi мовн одиниць
вважають: 1)системний критерiй(мовна одиниця не має вiдповiдати
нормам у/м), 2)нац-ий(з 2-х мовних одиниць перевага надається
питомому термiну, а не чужомовному).Н-д: фактор/чинник, екзамен/iспит,
вiдсоток/процент. З поч.. 90-х рр. у нормування повернулися тi засади,
якi запропонували лексикографи 20-30-х рр. Отже, головна проблема
нормування усунення русифiкованих одиниць, що веде за собою змiнення
синонiмiчних рядiв, збiднення лексичних варiантiв. Також проблемою була
велика кiлькiсть англ. Слiв, якi почали входити в укр. мову(особливо це
стос мови компютерних технологiй). До кiнцi процес дерусифiкацiï
у\м не проведений, а вже треба очистити мову вiд англ. Слiв. Так
зявилась наука екологiя мови, адже мову, як i природу, потрiбно
оберiгати вiд забруднення.