ПОЕТИЗАЦIЯ IСТОРIÏ У ТВОРЧОСТI ФРIДРIХА ШИЛЛЕРА

Iсторична тема у творчостi видатного нiмецького письменника-просвiтителя
Фрiдрiха Шиллера посiдає особливе мiсце: бiльшiсть його
драматичних творiв присвячено цiй темi, найвiдомiшi балади вiдтворюють
легендарнi iсторичнi або мiфологiчнi сюжети. Щоб зрозумiти, чому саме в
iсторичному минулому митець знаходив джерело натхнення, треба пригадати,
якою була Нiмеччина того часу, якi проблеми поставали перед сучасниками
письменника. Прагнення передових людей краïни яскраво й образно
схарактеризував друг, сучасник i спiввiтчизник Шиллера Йоганн Вольфганг
Ґете: Хай буде Нiмеччина настiльки єдина, щоб нiмецькi
талери мали одну й ту саму цiну в усiй державi; настiльки єдина,
щоб я мiг провезти свою валiзу через усi тридцять шiсть держав, жодного
разу не вiдкриваючи ïï для догляду. Хай буде вона настiльки
єдина, щоб паспорт мандрiвника, виданий у Веймарi, прикордонний
чиновник сусiднього князiвства не визнав недiйсним, як паспорт
iноземця…. Отже, Нiмеччина того часу була територiєю,
подiленою на велику кiлькiсть держав-князiвств, в кожному з яких дiяли
своï закони, а влада належала тиранам. Нiмецькi просвiтителi
усвiдомлювали гостру потребу в нацiональному об'єднаннi
краïни i боротьбi проти тиранiï, але, маючи дуже мало
можливостей впливати на полiтичне та економiчне життя, зосередилися на
пiзнаннi духу людини. Саме завдяки цим пошукам Нiмеччина XVIII ст.
подарувала свiтовi гiгантiв культури: фiлософiв Канта i Гегеля,
композиторiв Моцарта i Бетховена, письменникiв Шиллера i Ґете .
Фрiдрiху Шиллеру пiзнавати iстинний дух людини допомагала iсторiя .
Персонаж його першоï драми Розбiйники Карл Моор захоплюється
подвигами давнiх героïв. Карл з огидою думає про сучаснiсть,
в якiй немає нiчого героïчного, в якiй буденнiсть, як
багнюка, затопила все, I приклад давнiх героïв надихає його
на протест проти моральних норм сучасностi. Але не тiльки норми моралi
має намiр спростувати Карл. Вiн мрiє про свободу рiдноï
краïни, про демократичний устрiй на зразок античноï
демократiï. Дайте менi кiлька таких шибайголiв, як я, i Нiмеччина
стане республiкою, перед якою Рим i Спарта здаватимуться обителлю
черниць, запевняє герой. Карл стає ватажком розбiйникiв i
таким чином виявляє свiй протест проти сучасного йому свiту. Однак
Карл Моор доходить висновку, що обраний ним шлях не приведе до бажаних
результатiв. Товаришi Карла не бажали враховувати його гуманнi i
благороднi iдеали. Вони грабували, вбивали дiтей та жiнок, i Карл iз
жахом вiдсахнувся вiд них. Герой зрозумiв, що злочином неможливо
пiдтримати закон, тому вiддається на суд людей i влади. Таким
чином, у драмi Розбiйники iсторичне минуле постає прекрасним, але
недосяжним iдеалом справедливого полiтичного устрою i героïчних
характерiв.
Найбiльш яскравi iсторичнi образи Шиллер створив в останнiй своïй
драмi Вiльгельм Телль. В основу сюжету драми покладено легенди про
народного героя Швейцарiï, вiльного лучника Вiльгельма Телля. Тема
драми народне повстання проти iноземних загарбникiв-австрiйцiв.
Вiльгельм Телль простий мисливець, чесний, працелюбний. Миролюбний i
терплячий, вiн швидше стерпить образу, нiж застосує силу проти
кривдника. Телль щиро вiрить, що терпiння та слухнянiсть селян
обеззброять загарбникiв. Але дiйснiсть руйнує його iлюзiï.
Злочинам австрiйцiв, якi пiдкорили вiльну Швейцарiю, нема кiнця. Селяни
готують повстання. Телль ще не з повстанцями, але вiн готовий
приєднатися до них. Якщо мiй край мене закличе, не зраджу я його.
Жорстокiсть австрiйцiв зростає. За те, що Телль не вклонився
капелюху австрiйського намiсника, його схопили i прирекли на страту.
Задля забави загарбники примушують Телля влучити в яблуко, яке поставили
на голову його маленького сина. Намiсник Геслер глумиться над
батькiвськими почуттями Телля, i коли той збиває яблуко, залишаючи
сина неушкодженим, смiливому лучнику не дарують обiцяну свободу. Телль
все таки врятовується, але тепер це не миролюбний мисливець, а
грiзний месник. Його рука не схибила, коли вiн пустив стрiлу в серце
свого кривдника. П'єса завершується могутнiм закликом до
свободи.
Поетичним постає минуле i в баладах Шиллера Рукавичка, Полiкарпiв
перстень, Виковi журавлi. Бiльшiсть iз них створено на основi народних
легенд i зачаровує читача простотою мови, драматизмом розповiдi.
Краса подвигу прославляється в баладi Келих. Балада Рукавичка
викликає у читачiв захоплення мужнiстю i почуття самоповаги до
лицаря. В яскравiй формi балади Шиллер довiв, що за яких би умов не жила
людина, ïй завжди властивi високi злети
Духу.
Отже, у творах Ф. Шиллера iсторiя, минуле постає в яскравих,
поетичних образах. Письменника приваблюють особливi iсторичнi сюжети,
героï, в яких виявляються кращi людськi риси: прагнення до свободи,
небажання миритися зi злом, почуття людськоï гiдностi. Саме цих
рис, на думку письменника бракувало сучасностi. Отже; iсторiя,
героïчнi дiяння минулих поколiнь у творах Шиллера це приклад
перемоги високих духовних iдеалiв людини над ницiстю свiту.