Поетичний генiй народноï душi

Украïнська пiсня! Хто не знає ïï, хто не
згадує ïï як наймилiшi спогади свого дитинства,
своєï бурхливоï юностi.
Який митець не був натхненний безмежною красою ïï образiв, не
був вражений тiєю особливою силою, що закладена у народнiй пiснi з
глибини вiкiв? Народна пiсня звертається до кращого, що є в
людинi, пробуджує гiднiсть, чеснiсть, самоповагу.
Iз сивини столiть постають перед нами славнi сини землi
украïнськоï Байда Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун,
Богдан Хмельницький , Морозенко, козак Голота.
Яка людина працi чи то на лузi при дорозi, чи серед степу широкого, чи
серед моря глибокого, чи серед гарячих мартенiвських цехiв не вiдчула
ïï генiального ритму?
Яка дiвчина не оспiвувала прихiд кохання у цих пiснях? Яка мати не
спiвала цих тужливих i мелодiйних пiсень над колискою дiтей своïх?
Украïнська пiсня генiальна поетична бiографiя нашого народу. Iз
ïï рядкiв постає образ народу-воïна i народу-
трудiвника, що вiками виборював свою незалежнiсть, право бути самим
собою, право жиги i дихати на повнi груди на рiднiй землi Тяжкою була
доля украïнського народу. Вiками ми боролися за свою свободу,
прагнули утвердити незалежнiсть. Вiками ми зазнавали утискiв, не мали
можливостi вiльно i щасливо жиги на рiднiй землi. Уся одвiчна туга
украïнського народу виливалася в його пiснi. Все найцiннiше, що
було в душi украïнця, закарбувалось у нiй. Ось чому кажуть, що
пiсня це душа нашого народу.
Як писав генiальний Тарас Шевченко:
Наша дума, наша пiсня Не вмре, не загине.
Честь i слава украïнському народовi, що створив цi пiсеннi скарби!
Добрим словом варто згадати генiального украïнського композитора
Миколу Лисенка, який у тяжкий перiод царського гнiту присвятив
своє життя збиранню i обробцi народного мелосу. Микола Лисенко
казав, що вiн
За словами композитора, душа божа сидить. Микола Лисенко творив на
основi народноï пiснi, зберiгаючи перли фольклорноï творчостi
i повертав народу очищенi i довершенi зразки як скромний дар сина й учня
своєму батьковi та вчителю.
Б Удьмо гiдними цих коштовних перлин, очищаймо ними нашi душi й серця,
передаваймо цей скарб нашим дiтям i внукам!

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися