ПАВЛО АРСЕНОВИЧ ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)
Народився П. А. Грабовський 11 вересня 1864 р. в селi Пушкарному,Охтирського повiту, Харкiвськоï губернiï, в бiднiй родинi
паламаря. Батько помер у молодому вiцi, залишивши п'ятьох дiтей.
Становище родини ще бiльше погiршилось. Павло навчався спочатку в церковно-
парафiянськiй школi, у десятирiчному вiцi став учнем Охтирськоï
бурси, котра, як позначував сам в автобiографiï, нiчого йому не
дала. З 1879 року продовжує навчання в Харкiвськiй духовнiй
семiнарiï. Ще з юнацьких рокiв поет зв'язав себе з революцiйним
рухом в Росiï, з ним разом вирiс i розвивався. Змалку Грабовський
зазнав всiєï гiркоти життя сiльськоï бiдноти,
пригнiченоï залишками крiпосництва, розореноï податками,
викупними платежами, нещадно експлуатованоï помiщиками i куркулями.
Це зародило в його душi гострий протест проти соцiальноï
нерiвностi, глибоку ненависть до експлуататорiв. Поет ладен був пiти на
муки за народ. Служити народовi його мета i невiдхильна потреба серця.
Ця потреба серця спрямувала Грабовського на шлях революцiйноï
боротьби, вона ж дала змiст i напрямок його поезiï. Бажання
наслiдувати ïх приклад. Коли ж вiн вступає до
Харкiвськоï семiнарiï, то вiдразу ж зв'язується з
революцiйним гуртком партiï Чорний передiл . Перебуваючи пiд
гласним наглядом полiцiï, вiн до квiтня 1885 р. проживав у с.
Пушкарне, безрезультатно намагаючись знайти роботу, а пiсля зняття
нагляду переïхав до Харкова, де працював коректором газети. Тут вiн
поновлює революцiйну дiяльнiсть. Усi цi роки, починаючи з
семiнарiï, Грабовський активно займається самоосвiтою,
пробує сили в лiтературнiй творчостi , iз запалом вiддається
революцiйнiй роботi. Як видно з матерiалiв Харкiвського губернського
жандармського управлiння, Грабовський був одним iз керiвникiв
революцiйноï органiзацiï, розповсюджував нелегальну
лiтературу, займався збиранням коштiв на революцiйну справу. До його
обов'язкiв входила робота з молоддю з питань народницькоï програми
i соцiальних питань. У листопадi 1885 р. Грабовського беруть на
вiйськову службу. Мiсце дислокацiï пiхотного полку (м. Валки
поблизу Харкова) давало йому змогу не втрачати зв'язкiв з пiдпiльною
народницькою органiзацiєю. Проте невдовзi як покара за виступ
проти армiйського начальства його чекало переведення до Туркестанського
вiйськового округу. Саме тодi жандармерiï вдалося розкрити його
участь i у розповсюдженнi звернень народникiв до селян, присвячених 25-
рiччю визволення селян вiд крiпосноï залежностi (Русский народ i
Слово к народу). В Оренбурзi Грабовського заарештовують, повертають до
Харкова й ув'язнюють за приналежнiсть до peволюцiйноï
органiзацiï. Пiсля судового слiдства Грабовський був висланий на 5
рокiв в Балаганський округ Iркутськоï губернiï, але прожив там
всього кiлька мiсяцiв. У серпнi 1889 року вiн був втретє
заарештований i ув'язнений в Iркутськiй тюрмi. На цей раз заарештували
його в зв'язку з кривавими подiями звiрячою розправою царськоï
охранки над полiтичними засланцями, що вiдома в iсторiï пiд назвою
Карiйськоï трагедiï. Тiльки в кiнцi 1896 р. Грабовський
дiстав змогу виïхати в Якутськ губернське мiсто, де значно
активнiше протiкало життя полiтичних засланцiв. Тут остаточно були
сформованi збiрка перекладiв Доля (вийшла у Львовi в 1897 p.), а також
збiрка оригiнальних i перекладних поезiй Кобза, надiслана Б. Грiнченку
на Украïну i видана в Чернiговi 1898 р. Грiнченку було надiслано й
рукопис перекладiв творiв украïнських поетiв росiйською мовою, але
вони не були надрукованi. Ще в роки перебування в бурсi Грабовського
зацiкавили своïм геройством революцiйнi народники 70-х рокiв i
викликали у нього Значну роль в украïнському лiтературному процесi
вiдiграла написана на засланнi стаття Грабовського Дещо про творчiсть
поетичну (Зоря, 1897). У нiй Грабовський аргументовано спростовує
теорiю мистецтва для мистецтва, обстоює тенденцiйнiсть мистецтва,
його реалiзм, ратує за прогресивний свiтогляд як одну з запорук
створення справжньоï лiтератури. Розробка проблематики
цiєï статтi своєрiдно продовжена Грабовським у листах
до Б. Грiнченка 1897-1902 pp. У 1899 р. Грабовський здiйснює
переïзд з Якутська в Тобольськ, по дорозi роблячи нетривалу зупинку
в Iркутську. В Тобольськ поет прибув у вереснi 1899 р. Цьому мiсту
судилося бути останнiм у його життi. Грабовський мешкав ще в кiлькох
сусiднiх населених пунктах, проте йому так i не пощастило повернутися на
Украïну, як вiн про те м
