Окраса свiтовоï лiтератури

М Ихайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року в мiстi
Вiнницi в сiм'ï дрiбного чиновника. Навчався в Шаргородському
духовному училищi, брав участь у полiтичних гуртках народникiв.
Лiтературна спадщина Михайла Михайловича Коцюбинського чимала й
рiзноманiтна: новели, оповiдання, повiстi. Творчiсть письменника
пiдтвердила й пiдняла на ще бiльшу висоту престиж украïнського
художнього слова.
В одному з листiв до I. Франка М. Коцюбинський, стверджуючи, що
украïнський iнтелiгентний читач, вихований на кращих зразках
європейськоï лiтератури, має надiю, що й рiдна
лiтература розширить спектр спостереження, створюватиме картину рiзних
сторiн життя усiх, а не однiєï якоïсь верстви, хотiв би,
щоб лiтературнi твори порушували фiлософськi, соцiальнi, психологiчнi
iсторичнi теми тощо, висловив новi творчi засади украïнськоï
лiтератури. Саме на цих засадах працював письменник упродовж усього
життя. Своє iдейно-естетичне кредо вiн висвiтлив у багатьох
художнiх творах. Одне з найважливiших творчих досягнень Коцюбинського,
окраса не тiльки украïнськоï, а й свiтовоï лiтератури
початку XX столiття — повiсть М. Коцюбинського Раïа тогапа.
Незначний обсяг, проте багатий змiст цього твору. Повiсть
вiдзначається актуальнiстю порушених соцiальних, морально-етичних
питань, сприймається як епопея боротьби украïнського
селянства за землю i волю i посiдає одне з найвизначнiших мiсць
серед творiв про пошуки людьми шляхiв до кращого майбутнього.
Серед останнiх творiв Коцюбинського вагоме мiсце посiдає повiсть
Тiнi забутих предкiв , написана пiд впливом глибокого захоплення
письменника Гуцульщиною. Цей твiр став одним iз кращих художнiх полотен
про чудовий свiт поетичноï творчостi гуцулiв, це гiмн красi життя,
свiтлим почуттям людини. Доля Iвана i Марiч-ки, ïхнє високе,
свiтле кохання розкриваються в органiчному зв'язку з неповторною
карпатською природою, оповитою самобутнiми легендами й вiруваннями.
П Роза Коцюбинського, як i творчiсть Лесi Украïнки , В. Стефаника,
О. Кобилянськоï, В. Винниченка, М. Вороного, допомогла помiтити
появу, зростання, вдосконалення художнiх прийомiв i засобiв, що стали
визначальними як в украïнськiй, так i в iнших європейських
лiтературах нашого столiття. Цi художнi пошуки здiйснювалися на засадах
модернiзму, що спричиняється не тiльки до виявлення таких
стильових течiй, як iмпресiонiзм та символiзм, а й до ïх
нерозривного переплетення у творчостi окремих письменникiв,
Коцюбинського зокрема. Новаторський погляд на людину, яскраво
вирiзняє його на тлi лiтературних здобуткiв попередньоï
епохи, тобто вiддiляє новiтню лiтературу вiд новоï, розвиток
якоï вiдбувався в XIX столiттi.
Помер М. Коцюбинський 25 квiтня 1913 року, похований у Чернiговi.