Лiтературний процес 40 — 60-х рокiв XIX ст

Пiд впливом нацiонально-визвольного руху та загальноєвропейського
романтизму в лiтературi виникає нацiональне пiднесення культури
Украïни Друге украïнське Вiдродження.

Особливостi

Вихiд альманахiв:

Украïнський альманах (1831 р,, м. Харкiв ): Запорожская старина,
Снiп (1841 р., м. Харкiв); Молодик(1843 р., м. Харкiв); Ластiвка
Євгена Гребiнки (м. Петербург); журнал Основа. Виникнення
украïнськоï школи в середовищi польських письменникiв (Богдан
Залесь-кий, Северин Гощинський, Мiхал Чайковський та iн.), якi
демонстрували у своïх творах героïку селянських повстань,
зображували запорозьке козацтво;

Активний перiод творчостi Миколи Гоголя (Тарас Бульба ), Миколи
Маркевича (Ук

раïнськi мелодiï), Петра Гулака-АртемоВського (байка Пан та
Собака та iн.)

Цей перiод характеризується розвитком романтичноï течiï.

Романтизм художнiй метод у лiтературi й мистецтвi першоï половини
XIX ст., коли реальнiй дiйсностi, що не задовольняє митця,
протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрiєю,
пiднесеного над дiйснiстю. Характернi особливостi: винятковi характери у
виняткових обставинах, лiризм, фантастика, увага до iсторичного
минулого, героïв-лицарiв, звернення до фольклору.

Украïнський романтизм демонстрував повернення до правди, простоти i
народностi (нацiональностi), що дало окриленi образи, простiр живому
вираженню письменницькоï iндивiдуальностi,

Украïнський романтизму подiляється на три перiоди:

1) 1835 1844 рр. — харкiвський;

2) 1840 1847 рр. — киïвський;

3) 1855 1862 рр. — петербурзький, Украïнськi романтики:

Євген Гребiнка (1812 1848) прозаïк, байкар, лiрик
(байки Ведмежий суд, Рибалка, Ячмiнь, Сонце та Хмари , пiснi Очи
черньïе, очи страстньïе, Нi, Мамо, не можна нелюба
любить та Iн.);

Левко Боровиковськиii (1811 1889) — перекладач, поет
(збiрка поезiй Байки i приба-ютки); автор романтичних балад,
написаних на сюжети украïнських народних переказiв;

Амвросiй Метлинський (1814 1870) — автор етнографiчних збiрок
(Южньïй русский сборник), романтичних вiршiв (Думки i пiснi та ще
дещо Амвросiя Могили), спiвець героïчного минулого
украïнського народу (поезiï Гетьман, Козача смерть, Степ та
iн.);

Микола Костомаров (1817 1885) — поет, прозаïк,
драматург, учений-iсторик. Головна праця Костомарова Книга буття
украïнського народу, у якiй пiдноситься нацiональна свiдомiсть,
гiднiсть украïнського народу, християнська мораль як основа
суспiльства;

Вiктор Забiла (1808 1869) — автор романтичних поезiй про
нещасливе кохання (стали пiснями Не щебечи, соловейку, Гуде вiтер
вельми в полi, Туга серця та iн.);

Михайло Петренко — автор пiснi Дивлюсь я на небо;

Олександр Афанасьєв-Чужбинський — автор романсу Скажи менi
правду;

Марта IIисаревська; Ганна Барвiнок та iншi.

Основоположником критичного реалiзму в украïнськiй лiтературi
є Тарас Шевченко .

Реалiзм (вiд лат. рiч, дiло, матерiальний) художнiй метод у мистецтвi й
лiтературi, що характеризується увагою до повсякденного суспiльно-
побутового життя, типiзацiєю, епiчнiстю; провiдний критерiй
художностi — вiрнiсть дiйсностi, прагнення до безпосередньоï
достовiрностi, вiдтворення життя у формах самого життя. Критичний
реалiзм художнiй метод, для якого характерне смiливе викриття вад
суспiльного устрою, заперечення законiв iснуючоï системи.

* Украïнська поезiя Представлена творчiстю Т. Шевченка, Л.
Глiбова, С. Руданського, П. Кулiша, Ю. Федьковича.

* Украïнська проза — Творчiстю Марка Вовчка, П.
Кулiша, О. Стороженка, А. Свидни-цького.

Становлення новоï лiтератури в Галичинi

Iсторичне пiдґрунтя

З 1772 р, територiя Надднiпрянщини перебувала пiд владою Австро-
Угорщини.

1848 р. скасовано крiпацтво. Але особливо гостро вiдчувався нацiональний
гнiт.

1834 р,- у Львiвськiй духовнiй семiнарiï органiзовано нелегальний
лiтературний гурток Руська трiйця, засновниками якого були Маркiян
Шашкевич (псевдонiм — Руслан), Якiв Головацькии (Ярослав), Iван
Вагилевич (Далiбор). Пiзнiше до гуртка приєднався Григорiй
Iлькевич (Мирослав).

Девiз гуртка - слова народноï пiснi зi збiрки Михайла
Максимовича Свiти, зоре, на все поле, закiль мiсяць зiйде.

Клятва, Яку давали тi, хто вступав до гуртка: Чесним словом
протягом усього життя врацювати На користь Народу i
вiдродження нацiональноï лiтератури.

1833 р. — члени гуртка уклали рукописну збiрку Син Русi;

1834 р. — фольклорно-лiтературна збiрка Зоря (заборонена
цензурою),

1837 р. збiрку Зоря пiд назвою Русалка Днiстровая видано в Будапештi. На
зворотi титульноï сторiнки мiстилися слова чеського вченого Яна
Коллара: Не тодi, коли очi сумнi, а коли руки дiяльнi, розквiтає
надiя. Збiрка пiдносила дух народу, будила його нацiональну й соцiальну
свiдомiсть, змiцнювала вiру в гiдне iснування рiдного слова, яке
звучатиме не тiльки на рiднiй землi, а й буде скрiзь свiту казати про
украïнську славу,

Теми, яких торкалися митцi:

- рiдна мова i лiтература;

- тяжке становище украïнського народу;

- iсторiя Украïни;

- фольклор та iн.