Лiтературний процес 40 — 60-х рокiв XIX ст

Содержание

Пiд впливом нацiонально-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в лiтературi виникає нацiональне пiднесення культури Украïни Друге украïнське Вiдродження.
Особливостi
Вихiд альманахiв:
Украïнський альманах (1831 р,, м. Харкiв ): Запорожская старина, Снiп (1841 р., м. Харкiв); Молодик(1843 р., м. Харкiв); Ластiвка Євгена Гребiнки (м. Петербург); журнал Основа. Виникнення украïнськоï школи в середовищi польських письменникiв (Богдан Залесь-кий, Северин Гощинський, Мiхал Чайковський та iн.), якi демонстрували у своïх творах героïку селянських повстань, зображували запорозьке козацтво;
Активний перiод творчостi Миколи Гоголя (Тарас Бульба ), Миколи Маркевича (Ук

      раïнськi мелодiï), Петра Гулака-АртемоВського (байка Пан та
      Собака та iн.)
Цей перiод характеризується розвитком романтичноï течiï.
Романтизм художнiй метод у лiтературi й мистецтвi першоï половини XIX ст., коли реальнiй дiйсностi, що не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрiєю, пiднесеного над дiйснiстю. Характернi особливостi: винятковi характери у виняткових обставинах, лiризм, фантастика, увага до iсторичного минулого, героïв-лицарiв, звернення до фольклору.
Украïнський романтизм демонстрував повернення до правди, простоти i народностi (нацiональностi), що дало окриленi образи, простiр живому вираженню письменницькоï iндивiдуальностi,
Украïнський романтизму подiляється на три перiоди:
1) 1835 1844 рр. — харкiвський;
2) 1840 1847 рр. — киïвський;
3) 1855 1862 рр. — петербурзький, Украïнськi романтики:
Євген Гребiнка (1812 1848) прозаïк, байкар, лiрик
      (байки Ведмежий суд, Рибалка, Ячмiнь, Сонце та Хмари , пiснi Очи
      черньïе, очи страстньïе, Нi, Мамо, не можна нелюба
      любить та Iн.);
Левко Боровиковськиii (1811 1889) — перекладач, поет
      (збiрка поезiй Байки i приба-ютки); автор романтичних балад,
      написаних на сюжети украïнських народних переказiв;
Амвросiй Метлинський (1814 1870) — автор етнографiчних збiрок (Южньïй русский сборник), романтичних вiршiв (Думки i пiснi та ще дещо Амвросiя Могили), спiвець героïчного минулого украïнського народу (поезiï Гетьман, Козача смерть, Степ та iн.);
Микола Костомаров (1817 1885) — поет, прозаïк,
      драматург, учений-iсторик. Головна праця Костомарова Книга буття
      украïнського народу, у якiй пiдноситься нацiональна свiдомiсть,
      гiднiсть украïнського народу, християнська мораль як основа
      суспiльства;
Вiктор Забiла (1808 1869) — автор романтичних поезiй про
      нещасливе кохання (стали пiснями Не щебечи, соловейку, Гуде вiтер
      вельми в полi, Туга серця та iн.);
Михайло Петренко — автор пiснi Дивлюсь я на небо;
Олександр Афанасьєв-Чужбинський — автор романсу Скажи менi правду;
Марта IIисаревська; Ганна Барвiнок та iншi.
Основоположником критичного реалiзму в украïнськiй лiтературi є Тарас Шевченко .
Реалiзм (вiд лат. рiч, дiло, матерiальний) художнiй метод у мистецтвi й лiтературi, що характеризується увагою до повсякденного суспiльно- побутового життя, типiзацiєю, епiчнiстю; провiдний критерiй художностi — вiрнiсть дiйсностi, прагнення до безпосередньоï достовiрностi, вiдтворення життя у формах самого життя. Критичний реалiзм художнiй метод, для якого характерне смiливе викриття вад суспiльного устрою, заперечення законiв iснуючоï системи.
* Украïнська поезiя Представлена творчiстю Т. Шевченка, Л.
      Глiбова, С. Руданського, П. Кулiша, Ю. Федьковича.
* Украïнська проза — Творчiстю Марка Вовчка, П.
      Кулiша, О. Стороженка, А. Свидни-цького.
Становлення новоï лiтератури в Галичинi
Iсторичне пiдґрунтя
З 1772 р, територiя Надднiпрянщини перебувала пiд владою Австро- Угорщини.
1848 р. скасовано крiпацтво. Але особливо гостро вiдчувався нацiональний гнiт.
1834 р,- у Львiвськiй духовнiй семiнарiï органiзовано нелегальний лiтературний гурток Руська трiйця, засновниками якого були Маркiян Шашкевич (псевдонiм — Руслан), Якiв Головацькии (Ярослав), Iван Вагилевич (Далiбор). Пiзнiше до гуртка приєднався Григорiй Iлькевич (Мирослав).
Девiз гуртка - слова народноï пiснi зi збiрки Михайла
      Максимовича Свiти, зоре, на все поле, закiль мiсяць зiйде.
Клятва, Яку давали тi, хто вступав до гуртка: Чесним словом
      протягом усього життя врацювати На користь Народу i
      вiдродження нацiональноï лiтератури.
1833 р. — члени гуртка уклали рукописну збiрку Син Русi;
1834 р. — фольклорно-лiтературна збiрка Зоря (заборонена цензурою),
1837 р. збiрку Зоря пiд назвою Русалка Днiстровая видано в Будапештi. На зворотi титульноï сторiнки мiстилися слова чеського вченого Яна Коллара: Не тодi, коли очi сумнi, а коли руки дiяльнi, розквiтає надiя. Збiрка пiдносила дух народу, будила його нацiональну й соцiальну свiдомiсть, змiцнювала вiру в гiдне iснування рiдного слова, яке звучатиме не тiльки на рiднiй землi, а й буде скрiзь свiту казати про украïнську славу,
Теми, яких торкалися митцi:
- рiдна мова i лiтература;
- тяжке становище украïнського народу;
- iсторiя Украïни;
- фольклор та iн.

Подякувати Помилка?

Дочати пiзнiше / подiлитися