Лiтературний манiфест Барбюса

Кiлька рокiв Барбюс працював над романом Ланки ланцюга, що вишли в 1925
роцi. У передмовi роману, що носить характер лiтературного манiфесту,
Барбюс ще раз доводив необхiднiсть створення нового мистецтва, такого
художнього твору, що мiстило б узагальнення iсторичного досвiду,
об'єктивних закономiрностей iсторiï. Герой роману Ланки
ланцюга, вiд iменi якого ведеться оповiдання,- молодий поет Клеман
Трашель. Знову звернувшись у романi до теми перетворення
обивательськоï свiдомостi в революцiйне, Барбюс прагне обумовити
перелом у позицiï героя пiзнанням життєвого досвiду народу
протягом багатьох столiть, пiзнанням полiтичноï боротьби
Iсторiю людства Барбюс трактує в романi як iсторiю незлiченних
страждань, що випадають на частку трудящих. Вищою межею цих страждань
є в романi перша свiтова вiйна . Сторiнки, присвяченi вiйнi,
нагадують Вогонь i Яснiсть. Письменник хоче додати роману характер
епiчного полотна, що малює життя колективу, i зв'язати з долею
колективу долю iндивiдуума. Герой Барбюса, як i герой Ролана, цекрапля,
у якiй вiдбивається океан життя. По сутi справи, Барбюс. шукав
шлях до того, що й здiйснюється соцiалiстичним реалiзмом, найбiльш
повному вiдтворенню життя, розкриттю iндивiдуальноï свiдомостi як
частки, що вiдбиває сучасну дiйснiсть у ïï головних
ознаках i протирiччях. Досягнення ясностi завдання роману Ланки ланцюга.
Але Барбюс ще не знайшов органiчного, природного возз'єднання
революцiйноï правди й я героя; у книзi домiнує дивний,
гарячковий стан людини, надiленого мiстичною властивiстю ясновидiння.
Дiйснiсть вигадливо деформується, увесь свiт стає хитким,
напiвфантастичним Героï збiрника повiстей Сила. Три фiльми (1926) i
роману Злiт (1930) також осягають протирiччя експлуататорського
суспiльства й приходять до висновкiв про необхiднiсть революцiйноï
боротьби. Всi три повiстi збiрника Сила це нагадують Ланки ланцюга соцiально-
полiтичнi огляди, у яких картини минулого, сьогодення, мiркування
письменника лише зовнi з'єднанi в єдине цiле фантастичними
подiями, що трапляються з героями добуткiв. У повiстi Сила це подорожi
Тимона, винахiдника всепроникаючоï Сили. У другiй повiстi збiрника
-По ту сторону- з життям вищого суспiльства й працюючих мас знайомить
потерпiлий аварiю льотчик. У третiй повiстi збiрника-Глашатай-.
дiє безiменний революцiонер; протипоставлений самовдоволеному й
тупуватому американцевi, що скуповує все, що попадеться пiд^ руку.
Роман Злiт знову будується як огляд життя людей, як пiзнання
революцiйноï iстини, здiйснюване здiйснюючоï поле льотчиком,
новою людиною, людиною широкого й вiльного погляду на сучаснiсть. Лiтак
переносить його iз краïни в краïну, з однiєï
суспiльноï формацiï в iншу, до дикунiв i рабiв, у сучасну
краïну капiталiзму й у Радянську Росiю. У зiставленнi картин, що
перемiняються, виникає думка про неминучий рух людства до
соцiалiзму, а лiтак стає символом стрiмкого руху вперед,
цiєï перспективи, що вiдкривається
Алегоризм i фантастика в збiрнику Сила. Три фiльми, у романi Злiт
— вiдбиття сутностi мистецтва Барбюса як мистецтва, що
узагальнює досвiд iсторiï, що розсовує обрiï
iндивiдуальноï свiдомостi до обрiïв усього людства, усього
суспiльства. Барбюс шукав шляхи до нового епiчного мистецтва, у якому б
безпосередньо й широко вiдбився досвiд колективу. Однак у цих добутках
письменник виконував свою воiстину новаторське завдання, прибiгаючи до
прийомiв штучним, строя умогляднi композицiï. Призиваючи до
створення нового мистецтва, нових форм, Барбюс недооцiнював тодi саму
специфiку мистецтва, роль художнього образа. Барбюсовi настiльки
ненависний був буржуазний iндивiдуалiзм, що вiн упадав в iншу крайнiсть,
намагався потiснити я героя у всiй своєрiдностi його внутрiшнього
миру. Ревiзiю старих форм Барбюс розумiв i в змiстi перетворення твору
мистецтва в наукову схему, у роман-огляд, що вподiбнює кiнофiльму
швидкою змiною картини-кадрiв (так побудованi повести збiрника Сила i
роман Злiт).
У передмовi до збiрника Правдивi повiстi (1928) Барбюс писала, що
ïхнiй змiст вiн почерпнув або з подiй, свiдком яких був сам, або ж
з оповiдань очевидцiв. Збiрник нагадує Вогонь — нiякоï
штучностi й нарочитостi в книзi немає; у нiй панує разюче
вiдчуття сили й величi правди. Барбюс писав тiльки про факти, про рiзнi
факти.