Життя прожити не поле перейти

Життя прожити не поле перейти, каже народна мудрiсть. Чому? Бо життя
є страждання, якщо вiрити Гаутамi. Здавна люди помiтили, що не
iснує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство,
той не має душевного спокою, i навпаки. А що краще? Важко сказати.
Немає людини, життя якоï складається абсолютно щасливо.
Чому? Бо в життi завжди є труднощi. Через них має пройти
кожен. Якщо ж людина нiколи не зазнавала нiяких проблем, вона
перестає бути людиною. Йдучи життєвим шляхом, ми весь час
вчимося. Це навчання неможливо пройти теоретично, його пiзнають лише на
власнiй практицi.
Життя здається складним, через те що ми не бажаємо сприймати
його таким, яким воно є. Людина часто буває незадоволена
своïм життям, заздрячи iншим, адже завжди є хтось красивiший,
багатший, успiшнiший, щасливiший за неï. Але це тiльки на перший
погляд, тому що абсолютно у кожного є своï негаразди,
своï скелети у шафi. Якщо замислитися глибше, то розумiєш, що
так само завжди є хтось набагато нещаснiший за тебе, i твоï
проблеми порiвняно з його горем дрiбницi. Тому треба радiти просто тому,
що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час
спливає дуже швидко.
Люди завжди прагнуть прожити свiй вiк так, як вони мрiють. Мрiï це
чудово, але десь iснує межа, за якою мрiй бути не може. Адже
людина має мрiяти про те. чого вона може колись досягти. Iнакше
мрiï розбиваються, а на серцi залишається тiльки бiль. Люди
часто обирають у життi легшi шляхи. Але чи завжди вони є кращими?
Навряд чи. Коли ховаєшся вiд труднощiв, уникаєш справжнього,
повноцiнного життя. Чому? Бо якщо воно повне то i радiстю, i горем.
Життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розумiти його. То що ж
робити? Завжди боятися чи приймати його таким, яким воно було, є i
буде? Мабуть, друге. Але ще є третє. Це смерть. Та не будемо
розмовляти на цю тему.
Людське життя важке не лише через фiзичну працю, а й через працю
душевну. Без останньоï людина перестає бути людиною. Багато
хто в гонитвi за матерiальними благами забуває, що найважливiше в
життi душевний спокiй. А його має тiльки той, хто присвятив себе
iншим людям.
Гаутама був правий, коли сказав: Життя є страждання. Щоб позбутися
цього страждання, кожен має шукати свiй шлях. Але слiд памятати,
що шлях у людини тiльки один. Якщо вона втратить його втратить i себе.