Илиада

Илиада — поема, що оповiдає про подiï останнього, десятого року Троянськоï вiйни. Головний герой Илиади, тобто поеми про Илионе, — Ахiллес (Ахiлл), син смертного й богинi, храбрейший iз грецьких героïв; вiн був ображений проводирем грецькоï ратi Агамемноном i вiдмовився воювати проти троянцев. Однак пiсля загибелi в боï Патрокла, свого друга, вiн, приборкавши гнiв, знову вступає в битву й вражає на смерть Гектора, вождя троянських воïнiв i сина пануючи Приама. Навколо основноï сюжетноï лiнiï поеми групується велика кiлькiсть епiзодiв, де з'являються iншi вождi й героï. У вiйнi беруть участь як люди, так i боги Олiмпу. Попутно часто пригадуються сказання й перекази рiзних часiв, що передували в епосi мiфам про узяття Троï. Творцевi Илиади властив глибоке спiвчуття людському горю. Справжнiм гуманiзмом перейнятi, наприклад, такi сцени поеми, як розставання Гектора iз дружиною Андромахой або епiзод, у якому Приам благає Ахiлла видати йому тiло Гектора.