I. Карпенко-Карий — один з батькiв новочасного украïнського театру

Розвиток театрального мистецтва в другiй половинi XIX столiття створив усi умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, украïнського театру корифеïв, а згодом першого професiйного украïнського театру. Самовiдданою людиною, яка все життя боролася за професiоналiзм украïнського театрального мистецтва, був I. Карпенко- Карий драматург, сценарист, режисер i актор. Новий украïнський театр розкривав усе багатство внутрiшнього свiту, всю фiзичну i моральну красу селянина-трудiвника, психологiчно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б'ються з такою ж самою силою, як i будь у кого, Популярнiсть п'єс украïнських драматургiв зумовлена тим, що вони високо пiднесли народне життя, втiлене в барвистi обряди, звичаï, у дзвiнкi й журливi пiснi, у веселi танцi. Ця народна поезiя вражала i захоплювала i читача, i глядача.
I. Карпенко-Карий написав вiсiмнадцять оригiнальних п'єс, кожна
      стала своєрiдною вершиною драматургiï. Драматург був
      вiрним сподвижником театральноï справи. У вiршi М. Рильського
      Три брати поет розповiдає про родину Тобiлевичiв, якi зробили
      для украïнського театру надзвичайно багато: це три брати Iван
      Тобiлевич (Карпенко-Карий), Микола (Садовський), Панас
      (Саксаганський).
Колись, на славу Украïнi,
Зродила мати трьох синiв…
Карпенко старший чарiвник, Що зваблює так всiх нас грою,
Що надихає й вас порою…
А сам I. Карпенко-Карий у листi до свого брата Панаса Саксаганського 1898 року писав: Ради Украïни, нам дорогоï, ради скривдженого народу, не маючого навiть i порозумiння об нашiй працi, ми зробимо, що в наших силах!
Митець жив i працював заради розвитку украïнського театру, збагативши украïнську драматургiю соцiально-психологiчною та iсторичною драмою, соцiальною комедiєю. Йому аплодували Москва i Кубань, Бiлорусь i Поволжя, бо I, Карпенко-Карий був i прекрасним актором з надзвичайно тонкою грою. А тому драматурга, режисера i актора I. Карпенка-Карого по праву, за висловом Iвана Франка, називають одним iз батькiв украïнського театру. Драматург був культурним дiячем, борцем за вiдродження свого народу. У своïх творах митець не лише викривав i таврував, а й усовiщав, просвiщав i виховував, закликав до доброчинностi у взаєминах людей, до життя осмисленого i корисного.
J. Карпенко-Карий драматург-новатор свого часу, з психологiчною
      мотивацiєю дiй i вчинкiв своïх героïв, з наскрiзною
      iдеєю свободи особи. Вiд часiв Iвана Франка i до сьогоднi в
      украïнськiй лiтературi I. Карпенко-Карого був видатним артистом,
      великим драматургом, талановитим режисером, якому наша лiтература не
      мала.