Євген Плужник: власний погляд на навколишнiй свiт
Серед тих, кому судилося Розстрiляне Безсмертя, постає талановитийпоет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 рокiв (1898-
1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i засланий до
концтабору на Соловки, там i помер. Скiльки ïх, молодих,
талановитих, люблячих свiт i життя, розтоптав чобiт сталiнських
iнквiзицiй?! Особливих провин не шукали, варто було лише потрапити у
сiтi людоловiв. З особливою ретельнiстю полювали на опозицiйний
талановитий свiт мистецтва, на духовну елiту з ïï
життєтворчим духом. Євген Плужник — людина з вершин
незвичайного таланту, тихоï вдачi, стриманий, навiть обережний.
Тримався незалежно, i цього було досить…
Вiн не був ворогом народу, ворогом радянського ладу. Плужник намагався
його зрозумiти, осмислити, …бачив життя… сотнями ран!.. Його
твори стали вираженням правди й совiстi. Хто ще мiг так щиро ввiрити
себе сучасникам? Суди мене судом твоïм суворим, Сучаснику! —
Нащадки безстороннi Простять менi i помилки, й вагання… Поет
переконаний, що зрозумiють його: I пiзнiй сум, i радiсть передчасну,
— ïм промовлятиме моя спокiйна щирiсть. Отже,саме спокiйна
щирiсть була осиовокйого свiтобачення та свiтоспри-ймiïття, яку не
могли пробачити йому, коли у 20-тi роки почалися в Украïнi су-Дiшо-
полiтичнi процеси. Читаєш чистi й проникливi рядки поета i
розумiєш, що свiт його душi мiститься у душi багатостраждального
украïнського народу:
- Ой, упали ж та впали кривавi роси
- На тихеньхï- ихï поля…
- Мiй народе!
- Темний i босий!
- Хай с вятиться твоє iм'я!
- Нражає глибина думок i лочучтiв
- Життєву науку вiн пiзнає у природi:
- Вчись у природи творчого спокою
- В днi вер есн евi. Мудро на землi … …
- Вiр i наслiдуй. Вiчнiсть природи,
- Всесвiту навiває фiлософськi роздуми провiчнiсгь i незни-щоннiсть краси:
- …Я дивлюсы бачу: все навiки
- Надiй осiннiй лагiднiй землi…
- Життєву даль йому вiдкривали …пелюстки вуст дитячих, чиста душа,
- I знову з с ерцi в iдчувак мир
- I тихий голос радiсних надiй.
