Барвiнок та мак природнi обереги

Загальновiдома споконвiчна любов нашого народу до рослин та дерев.
Первiсна релiгiя наших предкiв — язичникiв грунтувалася на
шанобливому, побожному ставленнi до наших зелених друзiв. Наприклад, не
тiльки окремi породи дерев, але й цiлi гаï до впровадження
християнства вважалися священними. Мiфологiчнi вiрування пов'язанi з
багатьма рослинами. ïм приписувалась тотемна сила, котра здатна
чути людський голос, а вiдповiдно й виконувати магiчну дiю. Сьогоднi цi
вiрування збереглися у дещо спрощеному виглядi. Людина вже не
боïться ходити до лiсу, не завжди дотримується правил та
обрядiв. Але все одно певнi рослини зберегли своє мiфологiчне
значення. Особливо такi, як барвiнок та мак. Мак з давнiх-давен був
символом безмежностi зоряного свiту, Сонця, зорi; плодючостi,
заспокоєння, неосяжностi життя. Хоч i кажуть, що сiм рокiв мак не
родив i голодуне було, а все ж у нашого народу до цiєï
рослини особлива повага. Його плоди використовували для приготування
рiзноманiтних страв, особливо печива. Чого вартi лише славетнi
украïнськi макiвки з медом найулюбленiша ïжа дiтвори й
дорослих! Важливу роль вiдiгравав мак в обрядових дiйствах. Щороку на
Маковiя кожна господиня вважала за непорушний обов'язок посвятити
маковi голiвки в церквi. Цi зерна вважалися вiдворотом вiд
нечистоï сили чортiв, вiдьом, упирiв. У багатьох родинах
напередоднi свят (Рiздва, Нового року, Трiйцi та iн.), аби убезпечитися
вiд нечистих, обсiвали маком подвiр'я, хату, господарськi будiвлi.
Вважалося, що нечиста сила не зможе проникнути до оселi, доки не
визбирає всi зернятка. А доки вона шукатиме ïх, проспiвають
пiвнi, з погуком яких нечисть щезне. За допомогою макових зерен
викликали дощ. У замовляннях досить часто використовують мак. Макiвка
втiлювала безконечник, який не має нi кiнця, нi початку. Бо
перелiчити, а тим паче визбирати розсипаний мак практично неможливо,
бо скiльки зiрок у небi, стiльки маку в макiвцi. Попри всi заборони,
пов'язанi з поширенням наркоманiï, люди продовжують висаджувати на
городах цю рослину. Iнша всiм вiдома рослина барвiнок. Це символ
радiсноï життєвоï сили, вiчностi усталеного буття,
емблема викривальних сил. На Украïнi вельми шанували цю рослину
за ïï красу та морозостiйкiсть, протягом усiє зими
тендiтнi листочки нагадують про вiчну молодiсть. Вiдтак барвiнок
традицiйно символiзує дiвочу красу й палке кохання:

Ой
в городi не метено, Барвiнком заплетено. Пiди, дiвко, позамiтай Та
барвiночок порозплiтай…

Барвiнок уважався
первiстком тепла. У вiдомiй веснянцi, коли запитують красну весну, що
принесла вона в подарунок, чують у вiдповiдь:

Да принесла я
вам лiтечко. Зеленее житечко, Да хрещатий барвiнок, Да запашний
васильок.

Ця квiтка прикрашала коровай, з ïï листочкiв
виготовляли обрядовi квiти для дружок. У весiльному ритуалi вiчнозелене
зiлля символiзувало вiрне кохання , чистоту шлюбу, незрадливiсть у
подружньому життi. Крiм того, слiд сказати про те, що знання цих рослин
необхiдно Для того, щоб краше пiзнати своï коренi. Людина, котра не
обiзнана з етнiчною своєрiднiстю власного народу, не осягнула
духовного набутку попереднiх поколiнь, уподiбнюється до
перекотиполя. Тож не забуваймо про давнi вiрування наших предкiв i
спробуймо втамувати в колодязi народноï мудростi свою спрагу до
духовностi.