Албанський епос

Пiснi про Скандербеге чудовий пам'ятник поетичноï творчостi
албанського народу, з надзвичайною мужнiстю довгi столiття отстаивавшего
свою культуру, мову й територiю вiд численних ворогiв. Його не змогли
зломити нi римськi легiони, нi вiйська вiзантiйських iмператорiв, нi
полчища турецьких султанiв.
Його не змусили забути рiдну мову нi грекоправославние мiсiонери, нi
лютi проповiдники Корана. Сила патрiотичного почуття, цiлiснiсть
характеру вiдбитi в самих древнiх добутках народноï творчостi.
Незгладимий слiд в албанському фольклорi залишила патрiотична вiйна
проти турецькоï експансiï, що в 1443 р. очолив нацiональний
герой Георгiй Кастриот ( 1403-1468), прозваний Скандербегом (тобто
князем Олександром, на честь Олександра Македонського). Резиденцiя
Скандербега — мiсто Круя — стала центром нацiональноï
культури. Там складалися пiснi про подвиги борцiв за волю, кiлька
столiть, що зберiгалися в пам'ятi народу. Незабаром пiсля смертi
Скандербега, у результатi зради феодалiв, опасавшихся переростання
нацiональноï вiйни в антифеодальнi виступи, народний рух проти
туркiв було розгромлено. Для Албанiï наступив перiод багатовiкового
рабства. Але народна поезiя зберегла для нащадкiв риси героïчного
часу. У народнi пiснi ввiйшов образ Скандербега. нацiонального героя,
законодавця й воïна, символ єдностi краïни i
ïï патрiотичних традицiй, улюблений образ албанськоï
поезiï. Пiснi про Скандербеге входять у цикл iсторичних албанських
пiсень, створених до турецького завоювання. Цей цикл дiлиться на два
роздiли. Один з них присвячений Косовской битвi (бiй на Косовом поле 28
червня 1389 р. мiж сербськими вiйськами й турецькою армiєю).
Другий роздiл становлять пiснi про Скандербеге, що представляють самий
великий цикл iсторичних пiсень албанського народу. Як i всi албанськi
iсторичнi пiснi, створенi в XIV-XVI вв., вони мають характер i текстуру
пiсень легендарних, носять лiрико-епiчний характер.
У пiснях вiдбитий весь життєвий шлях Скандербега. У них
розповiдається про його народження, про роки життя на чужинi (як
заручник Скандербег хлопчиком був вiдданий султановi Мураду, виховувався
при дворi в мусульманськiй вiрi, але пiсля смертi батька, албанського
правителя Iоанна Кастриота, бiг вiд туркiв i був проголошений князем
Албанiï), про його мандрiвки по свiтлу, про боротьбу проти туркiв.
На цiй основi пiснi й сказання про Скандербеге вченi роздiляють на
кiлька циклiв: пiснi про боротьбу Скандербега проти туркiв; пiснi про
мандрiвки Скандербега; пiснi об нього смертi