Уроки по вивченню Комори сонця

Прагнучи познайомити нас iз Пришвiним, викликати в душi в себе
позитивний емоцiйний вiдгук на його добутки, ми випереджаємо
роботу над казкою уроком позакласного читання, на якому розбираються
оповiдання письменника. За тиждень до такого уроку Читач приносить у
клас збiрники оповiдань Пришвiна, вiдзначає в них тi, якi до уроку
позакласного читання Читачi пiдготують самостiйно. Наприклад, Золотий
луг, Поверхи лiсу, Гаечки, Лiсовий доктор, Яструб i жайворонок, Лосi,
Острiв порятунку.
Розбившись на групи, усе знайомляться з оповiданнями, обговорюють i
готовлять виступи. Якщо не визначити характер роботи, кожна група буде
будувати виступ у вiдповiдностi зi своєю логiкою, а слухаючi не
зможуть оцiнювати вiдповiдi товаришiв, тому що не будуть мати
критерiïв оцiнки. От чому викладачевi необхiдно проконсультувати
нас, намiтити загальний напрямок аналiзу. Воно може бути наступноï.
Читачi повиннi близько до тексту передати змiст оповiдання, а може бути,
i прочитати який-небудь уривок; видiлити тi художнi деталi в зображеннi
природи, миру тварин, якi допомогли ïм глянути на вiдомi до цього
явища по-новому; вiдзначити те, що найбiльше сподобалося кожному iз
групи
Читач починає урок iз власного виступу, що. є для нас
зразком. Читається мулу переказується один iз творiв
Пришвiна, наприклад оповiдання Гостi. Пiсля читання Читач запитає:
чи сподобалося оповiдання? Що в ньому зацiкавило, залучило?
Пояснюючи своє вiдношення до прочитаного, все обично обмежуються
такими висловленнями: Сподобалося, що там багато рiзних птахiв:
трясогузка, журавель, зозуля, шулiка; З оповiдання довiдаєшся про
незнайомих птахiв; Було цiкаво слухати про гусака, як вiн мився, а потiм
загоготав, як начебто засмiявся.
Початок бесiди вiдбулося, i Читач, опираючись на.вiдповiдi учнiв,
вiдзначає те, що пройшло повз ïхню увагу
Як i в бiльшостi оповiдань Пришвiна, в Гостях немає захоплюючого
сюжету. Це скорiше спостереження письменника за навколишньоï, але
саме в них проявляється його незвичайна пильнiсть, особливий
дарунок бачення й слишания, умiння так намалювати картину навколишнього
свiту, що хочеться не тiльки читати про цьому, але й побачити описане
Одним-двома словами характеризує письменник особливостi й звички
кожного з гостей, вiдзначаючи цiкавiсть трясогузки, що прибiгла просто
так, щоб тiльки нас подивитися; важливiсть журавля, що розгулює в
жовтому болотi, серед купин; хижiсть скопи, що виглядала собi видобуток
зверху, зупиняючись у повiтрi для цього, i пряла крильми.
Потiм самi Читачi характеризують прочитанi ними оповiдання, виявляють тi
вiдкриття, якi робить Пришвiн у природi, говорять про його вмiння бачити
у звичному незвичне й у незвичному звичне. Подiбну роботу Читачi
виконували в IV класi, коли розбирали Мещерскую сторону Паустовского, i
таке завдання ïх не утруднить. Усi вiдзначають художнi картини, що
вразили ïхньою тонкою спостережливiстю, поетичнiстю зображення: це
й кульбаби, що розкриваються при сонячному свiтлi й стискають своï
пелюстки-пальцi ввечерi (Золотий луг); це птахи й звiрi, що живуть у
лiсi по певних поверхах (Поверхи лiсу); це й сiм дiрочок, продовбаних
дятлом на осицi, щоб викликати з ïï черв'яка (Лiсовий доктор);
це й звiрки, що сидять пiд час повенi на гiлках так густо, що звичайна
яка-небудь гiлочка верби ставала схожа на гроно чорного великого
винограду (Острiв порятунку).
Пришвiн не тiльки прекрасно знає природу, помiчає найменшi
змiни, що вiдбуваються навколо, але дбайливо й тепло ставиться до
побаченого, намагаючись передати те вiдчуття щастя, радостi життя, що
може й повинен випробовувати людина, будучи хазяïном невичерпних
природних багатств, цього миру найтоншоï й свiтлоï
поезiï. Пришвiн так любить рiдну землю й так умiє розповiсти
про неï, що читач, збагачуючись красою, розкритоï
письменником, сам починає зауважувати те, повз що проходив
равнодушно. Якби природа могла вiдчувати вдячнiсть до людини за те, що
вiн проникнув у ïï таємне життя й оспiвав ïï
красу, те, насамперед ця подяка випало б на частку письменника М. М.
Пришвiна, писав Паустовский. Важливо, щоб Читачi зрозумiли, що природа в
Пришвiна не тiльки предмет милування. Я адже, друзi моï, пишу про
природу, сам же тiльки про людей i думаю, — говорив Пришвiн.
Письменник вiв за собою читача в мир природи, щоб наблизити ïï
до людини, зробити бiльше зрозумiлоï, викликати тяжiння до
прекрасного в життi. Особливiсть пейзажу саме в тiм i складається,
що письменник не тiльки зображує нове, помiчене ïм у природi,
але через явища природи, через зображення вiдносини людини до природи
прагне передати переживання й мiркування людини, розкрити взаємини
мiж людьми, розбудити в людинi бажання бути краще.
Людина — досконалiсть природи, ïï вищий утвiр, i вiн
повинен бути гiдним тоï висоти, що займає, — така
основна думка письменника, що виховує своïми добутками любов
до людини й навколишньоï його природi
Надзвичайний iнтерес для нас представляють оповiдання про мисливських
собак, написанi ïм з великою теплотою й гумором. Читанням
оповiдання Жахлива зустрiч можна закiнчите урок. Оповiдання
викликає велике пожвавлення й радiсть нас. Ïм близькi
героï добутку (кiт i собака), знайомi ïхнi звички. У життi все
неоднократно спостерiгали зустрiчi, подiбнi тоï, котра описана
письменником. Читаючи про це в оповiданнi, їщи iз задоволенням
вiдзначають знайомi деталi, переймаються довiрою до письменника, у них
пробуджується бажання познайомитися й з iншими його добутками
Читач пропонує школярам будинку прочитати оповiдання: Зрадницька
ковбаса, Лимон, Таємничий ящик, Винахiдник, Копито, Фiлiн.
На вивчення казки-були Комора сонця програма вiдводить чотири уроки. На
першому уроцi все знайомляться зi статтею про Михайла Михайловичi
Пришвiнi, помiщеноï в пiдручнику-хрестоматiï. Вона доповнить i
узагальнить уже вiдоме ïм про письменника. Потiм Читач сам
читає добуток уголос. Досвiд показує, що попереднє
самостiйне читання казки складно для нас. Особливi труднощi випробовують
вони при сприйняттi системи образiв природи в добутку, а багато чого без
учителя просто не розумiють. Первiсне ж знайомство з добутком у класi
(Читач зможе прочитати не менш п'яти глав створює певний емоцiйний
настрой для наступноï роботи. Виразнiсть читання вчителя
допомагає школярам зрозумiти теплоту й м'який гумор автора,
вiдчути змiну настроïв, переживань героïв, пiдкреслену
виразними картинами природи, оцiнити пейзажi Пришвiна, що вражають
тонким проникненням у мир природи, зображенням ïï величi, сили
й краси
У класi, де безперервне читання викличе певнi труднощi, можна зупинятися
пiсля кожноï глави й у виглядi пунктiв плану позначати основну
сюжетну лiнiю. Це дозволить дiтям постiйно мати перед очами план усього
добутку. Удома Читачi закiнчать читання й озаглавлять не прочитанi в
класi частини
У результатi спiльноï й самостiйноï роботи нас буде складений
приблизно наступних глав добутку, яким вони скористаються пiд час
розбору:
1. Життя Настi й Митраши пiсля смертi батькiв. 2, За журавлиною. 3. Схiд
сонця в лiсi; у Лежачого камея. 4. Iсторiя Травички. 5. Блудово
болото. 6. Шлях Митраши1.7. Шлях Настi. 8. Захiд сонця в лiсi. 9.
Порятунок Митраши. 10. Щасливий кiнець
На другому уроцi Читачi осмислять прючитзвше, зрозумiють, чому добуток
називається казкою-минулим, розберуться в характерах у себе,
з'ясують вiдношення до них оповiдача