Твiр на тему: Велич подвигу Прометея

За грецькою мiфологiєю боги жили на горi Олiмп, займалися
своïми справами й не обертали особливоï уваги на людей, якi
жили в тьмi й холодi й не мали надiï на майбутнє .
Єдиний небожитель, що пошкодував людей, був титан Прометей . Вiн
дав ïм надiю на майбутнє, а щоб люди не мерзнули в тьмi,
украв у богiв вогонь i подарував його цим слабким створенням. Зевс
ненавидiв титанiв, боявся ïхньоï грiзноï сили, i хоча
Прометей у свiй час допомiг Зевсу в боротьбi з титанами, могутнiй
громовержець, здавалося, тiльки й чекав можливостi, щоб розправитися з
героєм. Пiдступний Зевс висунув обвинувачення Прометея в зрадi й
наказав прикувати його до найвищоï гiрськоï скелi. Щоб
примусити безсмертного героя страждати, громовержець послав гiгантського
орла, що гострими пазурами й мiцним дзьобом розривав печiнку Прометея
вдень, а вночi рани гоïлися. З першим променем сонця починали новi
мучення гордого титана. Такий жах повинен був тривати вiчно, адже
Прометей був безсмертний
Зевс карав Прометея ще й за те, що титан знав iм'я людини, що у свiй час
знiме громовержця з Олiмпу, але не хотiв сказати, як вiдвернути вiд
нього цю злу долю. Не раз умовляли Прометея скоритися грiзнiй силi Зевса
й вiщий старець Океан, i чарiвнi океаниди, i посланець богiв Гермес, i
титани, якi нарештi визнали владу Зевса, i богиня Демида. Але титан
готовий був терпiти жахливi страждання, зносити вiковiчну тьму, але нiщо
не могло зломити його гордий дух. Прометей не скорився Зевсу, виявляв
велич духу, мужньо терпiв усе, що принесла йому доля. I тiльки тодi, як
залишився сам на скелi, з його груди вирвався стогiн нарiкання. Вiн
звернувся до вiтру, до бури й морських хвиль, до землi й сонця, якi були
свiдками його страждань. Прометей передбачав свою долю, знав, що на
нього чекає, i все-таки дав божественний вогонь людям, навчив
ïм добувати й обробляти метал, приборкав диких бикiв i показав
людям, як користуватися ïхньою силою, вибудував перший корабель i
навчив користуватися вiтрилом, вiдкрив силу лiкiв, навчив рахунку,
читанню й листу. Всi дарунки Прометея зробили людей сильними, упевненими
в собi, полегшили горi, пiдняли ïхнiй дух. Боги вже не мали
повноï влади над смертними, якi iнодi кидали виклик i самого
олiмпiйцiв
Прометей дав людям знання й надiю зовсiм не тому, що хотiв досадити
Зевсу. Все це вiн зробив заради людей, щоб вони могли самi захиститися
вiд ворожих сил природи, що персонiфiкували в собi олiмпiйцi-боги-
олiмпiйцi