Казки й легенди Фенелон

Фенелон - Франсуа де Салиньяк де ла Марнотрат 1651-1715 одержав
блискуче утворення.24-х рокiв вiн був присвячений у духовне звання. В
1687 роцi Фенелон написав свою першу книгу — Про виховання дiвиць,
у якiй наполягав на необхiдностi бiльше широкого утворення для жiнок. В
1689 роцi Фенелон стає вихователем герцога Бургундського, онука
Людовика XIV. Для нього були написанi Пригоди Телемаку, сина Улиссова
(1699). Деякi фахiвцi з дитячоï лiтератури вважають Фенелона одним
з основоположникiв дитячоï лiтератури, оскiльки вiн писав
спецiально для дiтей, ставлячи перед собою завдання виховання.
Героïчний змiст роману. У французьких каталогах видання казок Перро
вказуються у двох видах: для дiтей молодшого вiку — з
адаптацiєю; для старшого вiку, мабуть, як пам'ятники старовини
— без змiн.
Телемак попадає в багато держав, знайомиться з життям людей,
богiв i героïв грецьких мiфiв. Супроводжує Телемаку богиня
мудростi Мiнерва, що прийняла вид вихователя — Ментора. Ментор
направляє Телемаку, застерiгає його вiд небезпек,
виручає в лиху. А нещастями й небезпеками насичена вся книга.
Фенелон дає багато географiчних i iсторичних вiдомостей,
торкається полiтичних питань. Не називаючи реальних носiïв
зла, Фенелон критикує сучасне йому суспiльство, дає картини
iдеальноï держави з мудрими правителями й шляхетними сановниками.
Так Фенелон, запозичаючи з гомеровской Одиссеи не тiльки сюжет, але й
окремi картини, деталi, сполучив мiфологiчнi мотиви iз зображенням
сучасностi. Книга Фенелона викликала невдоволення короля й пiддалася
гонiнням.
У Росiï було кiлька перекладiв Телемаку. Серед них видiлявся
вiршований переклад В. К. Тредиаковского. Уривки з Телемаку мiстилися в
книгах для читання, у журналах для дiтей.
Слiдом за Лафонтеном, Перро, Фенелоном у дитячiй лiтературi XVIII
столiття виступила велика кiлькiсть дитячих письменникiв — авторiв
нав'язливо-моралiстичних, розумових повiстей i оповiдань. Подiбнi
добутки виходили окремими виданнями, друкувалися в дитячих збiрниках i
журналах, переводилися на iншi мови. Бiднi дiти, збережи вас бог вiд
вiспи, кору й творiв Беркена, Жанлис i Бульи!.. — писав
Бєлiнський , з обуренням вiдкидаючи переклади на росiйську мову
книг таких французьких письменникiв.
Дидактичнi добутки жили в дитячiй лiтературi незаслужено довго,
привчаючи до доброзвичайностi дитини й пiдлiтка, позбавляючи ïхнiх
живих почуттiв i думок. Але якщо розповсюджена французька дитяча
лiтература виявлялася далека вiд передових iдей, все-таки була в нiй
область, де в якiмсь ступенi позначився вплив просвiтителiв. Тут можна
назвати серiю книг: Бюффон для юнацтва, або Скорочена iсторiя трьох
царств природи. Жорж Луи Леклерк Бюффон ( 1707-1788) -французький вчений-
натуралiст. Вiн брав участь в Енциклопедiï Дiдро. Для дiтей
переробив твору Бюффона Пьер Бланшар i випустив ïх в 10 томах
наприкiнцi XVIII столiття. Пьер Бланшар — дитячий письменник. Йому
належить також дитяче видання Плутарх для юнацтва.