Лiричнi добутки Блоку i Єсенiна
Велике мiсце в художнiй лiтературi займають лiричнi добутки. Вони, як
правило, не присвячуються подiям i людям, а розкривають емоцiйний стан
людини (тугу, смуток, сум або радiсть). Лiрика показує красу зовнi
незначних предметiв, ïï потрiбно вловити й пояснити
Прикладом лiричноï поезiï А. Блоку є цикл вiршiв Про
прекрасну даму. Вiн створювався протягом двох рокiв. Всi добутки
присвяченi друзям поета. В. Соловйов духовний початок зв'язував з
поняттям краси. Прекрасна дама в Блоку — символiчне значення
витонченоï, прекрасноï, духовноï сутностi миру. Говорячи
в листах до Андрiя Бiлому про Неï, поет мав на увазi Душу Миру,
Вiчну Жiночнiсть, що у його вiршах з'являлася в образi Прекрасноï
Дами. Ïï образ у лiрику юного поета символiзував нерозривнiсть
його любовi до краси земноï жiнки й красi Вiчноï Жiночностi,
знаменував гармонiю природи й культури, почуттєвого й духовного
сприйняття миру
Блок до кiнця своïх днiв залишався вiрний iдеалу Прекрасноï
Дами, ïï вiдсвiти й вiдзвуки вiдчуваються в образах Коломбини,
Незнайомки, Кармен, Катьки з Дванадцяти i, звичайно, Русi, Росiï.
Поет звертається до ïï образа як до невловимоï,
недосяжноï мрiï, якою можна любуватися, споглядати неï в
душi. На думку Блоку, бачити можна не тiльки очами, треба вмiти бачити
духовним поглядом
У вiршах цього поета немає конкретних образiв нi жiнки, нi
лiричного героя. Немає його конкретних учинкiв, i переживання його
невловимi. Всi образи лише створюють конкретну ситуацiю. Лiричний герой
у своєму прагненнi знайти моральну опору готовий вiрити будь-якому
обману. Таким бажаним обманом i стає для нього Прекрасна Дама. Це
простежується у всiх вiршах Блоку, у тому числi в Незнайомцi.
Ïï образ розмитий i неконкретний:
…Дiвочий стан, шовками схоплений,
У мрячному рухається вiкнi
И повiльно, пройшовши меж п'яними,
Завжди без супутникiв, одна,
Дихаючи парфумами й туманами,
Вона сiдає у вiкна…
Мир прекрасноï незнайомки, що з такою простотою перебуває в
суспiльствi смертних, протиставляється миру вульгарноï
щоденностi, у якому:
…рядому сусiднiх столикiв
Лакеï соннi стирчать, И п'яницi з очами кроликiв
In vinto veritas! кричать…
У першiй частинi вiрша описаний повсякденний побут, при цьому в описi
прослизають саркастичнi нотки. I весна, на вiдмiну вiд звичайного
символу вiдновлення й вiдродження життя, з'являється перед нами як
щось тлетворное i що розкладається. I прекрасна незнайомка серед
цього миру вульгарностi сприймається як щось нереальне, як сон.
Вiрш побудований за принципом кiльцевоï композицiï, що
пiдсилює вiдчуття неможливостi лiричного героя вирватися з
повсякденного, давно обридлого мира
С. Єсенiн не представляв своє життя без любовi, воно
надихала його, надавала сили. Однак у лiрику поета немає тоï
пiднесеноï витонченостi, що була характерна для А. Блоку.
Єсенiн бiльше земний, тому вiн i зрозумiлий бiльшостi читачiв
Лiрична творчiсть поета можна умовно роздiлити на два перiоди. На
початку творчого шляху Єсенiн ставився до жiнки з бiльше нiжними
почуттями. З кожного свого захоплення, серйозного й скороминущого, вiн
брав потроху й ростив одне велике Почуття до усiм жiнкам
Будучи дуже конкретним в описi своïх серцевих переживань, вiн умiв
сказати про почуття так, щоб навiть у нелюбимоï жiнки защемило
серце:
Дорога, сядемо поруч,
Подивимося в очi один одному,
Я хочу пiд лагiдним поглядом
Слухати почуттєву хуртовину
Для есенинского творчостi бiльше пiзнього перiоду характернi зовсiм iншi
настроï. Жiнка стає не предметом поклонiння, а джерелом живих
сиюминутних радостей, джерелом насолоди
И це практичне вiдношення до жiнки в деяких вiршах переростає в
брутальнiсть, але все-таки вони, як правило, закiнчуються словами
проникливого каяття. Вибух п'яного гнiву перемiняється почуттям
провини перед жiнкою. Подiбне вiдношення можна зустрiти у вiршах iз
циклу Москва шинкарська. Дiапазон почуттєвих переживань героя
розсунуть надзвичайно широко, iнодi герой навiть спускається в
низиннi сфери. У цих низинних сферах Єсенiн вiдшукує джерела
найтонших благороднейших почуттiв. Нiхто не вмiв так виразити самi тонкi
почуття людськоï душi
У Блоку мова йде про жiнку, що продовжує залишатися iдеалом,
Вiчною Жiночнiстю. У Єсенiна жiнка дiстається лiричному
героєвi, коли ïï вже хтось излюбил, змучив. Природно, що
на низькому рiвнi неможливо досягти висоти почуттiв. Але, незважаючи на
низькiсть вiдносин, це новаторство поета — про подiбнi почуття
нiхто не писав ранiше. Лiрична поезiя Єсенiна вiдрiзняється
багатством переживань, якi пiдсилюються в межах одного вiрша.
Згадаємо вiрш Сукин син.
У ньому спогаду про дiвчину в бiлому будять у душi лiричного героя тонкi
почуття. Багатство переживань породжене багатством деталей, Рiвень
дiйсностi, рiвень людських взаємин у незмiнно бiльшому ступенi
наближений до повсякденного побуту простого народу. Однак у цьому
побутовому повсякденному плинi життя поет зумiв розкрити, розгорнути,
затвердити почуття, переживання, емоцiйнi рухи, якi виявилися не тiльки
рiвними почуттям блоковской лiрики, але часом у багато разiв
перевершували ïх.
