От вiн який Новий рiк

Iз всiх свят у роцi менi найбiльше подобаються два — днi
народження й Новий рiк, але Новий рiк, напевно, бiльше, тому що
святкуєш його не тiльки ти один, але й всi твоï друзi,
знайомi й зовсiм не знайомi тобi люди. Вiд цього на душi стає ще
радiснiше й урочистiше, i чим ближче до кiнця грудня, тим бiльше
завмирає серце передчуваючи чудеса й подарункiв. Я давно вже не
вiрю в Дiда Мороза й Снiгурку, але без них який же Новий рiк?! Тому й
радуєшся, як старим знайомим, ïхнiй появi на екранах
телевiзорiв, на прилавках з iграшками, на листiвках i на рекламнi щитах
А чудесний захiд новорiчноï ялинки й мандаринiв? Хiба може з ним
щось зрiвнятися? Вiн наповнює не тiльки нашу квартиру, але й весь
будинок, все мiсто! Здається, коли б не це заходу — i не
було б свята з його сюрпризами й несподiванками, нетерплячим очiкуванням
пiвночi й багатогодинним салютом за вiкном А вечiр 31 грудня не схожий
нi на один з iнших вечорiв року. Стiл уже накритий, але ми ще не
сiдаємо — чекаємо гостей. Мама в ошатному платтi, що
пахне легкими парфумами, небагато невпiзнанна з новою зачiскою, разом з
бабусею закiнчує останнi готування на кухнi. Тато по телевiзорi
дивиться святковий концерт, а я курсую вiд ялинки до грубки, щоб бути в
курсi всiх подiй
Але раптом — такий довгоочiкуваний i такий несподiваний дзвiнок у
дверi! Ми наперегони кидаємося вiдкривати. Шум, смiх, цукерки,
подарунки, поздоровлення! Це нашi першi гостi. А дядько Миша, звичайно
ж, робить вигляд, що зовсiм мене не зауважує, крокує вiдразу
до вбраним, миготливим вогниками ялинцi й починає викладати пiд
неï бiльшi й маленькi коробочки, обгорненi яскравим ошатним
папером. Згоряючи вiд цiкавостi, я починаю тинятися поруч iз ялинкою,
але дядько Миша весело загрожує менi пальцем — до Нового
року ще є час
От вiн який Новий рiк, чарiвне й радiсне свято